Як дати собi раду

28.07.2011

Що ми за нацiя? Безвiльно стражденна та волелюбна. Безпорадно сумирна i непокiрна. Беззастережно довiрлива i вперто самолюбна. Сильно обдарована та безталанна. На щедротах багатої землi — вкрай злиденна!

Ми є тiєю нацiєю, в якiй ще нiхто до пуття не розiбрався. Та й не буде, окрiм нас, нiхто розбиратися. Бо нацiя з природними «подвiйними» стандартами» є дуже зручною i вигiдною не тiльки для українських, а й для зарубiжних правителiв.

Он скiльки розтеклося нашої нацiї по свiтах! «Коли iнопланетяни отримають довiдку про нас, то негайно завiтають в Україну з метою заселення Всесвiту дешевими чорноробами», — гуморист на сценi.

Чи зможемо ми дати самi собi раду? Неодмiнно, як оберемо в Українi українську владу. Це означає, що росiйський великодержавний нацiоналiзм не домiнуватиме в життi українцiв.

«Росiї не треба шукати своє корiння в Європi. Її корiння знаходиться в Азiї», — писав вiдомий iсторик Дмитро Яворницький ще сто рокiв тому, дослiджуючи iсторичне походження Росiйської iмперiї на територiї Середньої Азiї.

Царський уряд, а за ним i бiльшовицький режим зробили все, аби вченого iсторика Дмитра Яворницького, який захистив свою дисертацiю в Захiднiй Європi, знали частково як дослiдника життя Запорозького козацтва.

Україну роздирають суперечностi — цей вислiв перестане бути правилом iсторичного глуму над нами. Коренi цих суперечностей не є українськими. Сильнi нацiї Європи тому й сильнi, що зростали на власних коренях.

Українцi рiвно 355 рокiв є iсторичною «прищепою» на «велiкодєржавном дрєвє» Росiї. Звернiть увагу, сума цифр традицiйно засмутить «селекцiонерiв». А якщо свiт дiйсно залежить вiд сили цифрових значень, то слiд очiкувати таке. Перше. «Единая Россия», яку В. Путiн пiдпер «Всероссийским фронтом» («фронт» проти «тилу» чи що?..), результатами виборiв до Держдуми в цьому роцi не буде втiшатися так, як попереднiми. Друге. Українська «прищепа» помiтно всихатиме. Третє. Молодi, дужi та незламнi пагони, якi зростають на iстинно українських коренях, дадуть надiйнi плоди на парламентських виборах у наступному роцi.

Патрiотично мисляча Україна достойно забезпечить збiр урожаю на своїй благодатнiй землi.

Володимир КЛІЩ,
пенсiонер
Черкаси
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>