Кроти–будівельники проти історії

28.07.2011
Кроти–будівельники проти історії

Зруйновані 10 соток схилу легендарної гори Щекавиця. (Фото з сайту zakyiv.com.)

Робоча група, до складу якої увійшли депутати Київради та чиновники, днями побувала на вулиці Лук’янівській, 11, що поблизу гори Щекавиці — частини заповідника «Стародавній Київ». Тут до недавнього часу активно працював екскаватор — велася підготовка до зведення чотириповерхового житлового будинку. Після проведеної перевірки всі роботи зупинили.

Як повідомив «УМ» ініціатор створення комісії депутат Київради Олександр Бригинець, було встановлено факт порушення Земельного законодавства — самовільне захоплення майже 10 соток землi. Територію розширювали за рахунок нищення крутого схилу Щекавиці. Крім цього, з’ясувалось і те, що з Головним управлінням екології та природних ресурсів не погоджували жодних проектiв поблизу гори, а до Головного управління охорони культурної спадщини не надходило жодних документів щодо проведення досліджень на Щекавиці.

«Члени комісії були шоковані побаченим, адже телерепортажі не давали повного уявлення про реальний стан руйнування гори, — говорить депутат. — Тому комісія вирішила анулювати існуючий дозвіл на виконання будівельних робіт наказом Інспекції державного архітектурно–будівельного контролю. Також комісія зобов’язала КМДА скасувати рішення Київради щодо надання земельної ділянки забудовникам. Головне управління з надзвичайних ситуацій отримало наказ провести заходи щодо ліквідації наслідків нищення гори». Бригинець сподівається, що руйнування гори припиниться, і найближчим часом зруйнований схил почнуть відновлювати.

Як писала раніше «УМ», у травні захисники Києва з громадської служби «Свідомо» зверталися з приводу скандального будівництва до Шевченківської прокуратури. Тоді прокурор району наголосив на законності намірів забудовника. Провідний науковий керівник Інституту геології НАН України Вадим Рибін у коментарі «УМ» зазначив, що будівництво на київських пагорбах — явище не тільки ганебне з огляду на історичну цінність, а й винятково небезпечне. «У будь–якому випадку потрібно рити котлован. Іноді його убезпечують палями. Але навіть вони не є панацеєю, — говорить Вадим Федорович. — Між палями будуть проміжки, куди потраплятиме вода і мілкозем. Цей мілкозем виноситиметься з шарів пагорба, спричинюючи зсуви».

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Не припиняється будівництво на іншій історичній горі Києва — Звіринці, що на Печерську. За легендою, там помер князь Олег. Тепер же на «віртуальних ділянках» пагорба, в провулку Мічуріна, вирубали близько 70 дерев і викопали котлован глибиною в два поверхи. Кілька приватних будинків почали руйнуватися — «зодчі» докопалися до поверхневих вод, і глиняні ґрунти почали «їхати».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>