Інколи так кортить випити кави, але в таку спеку навіть думка про щось гаряче викликає мало не відразу, і саме тоді виручають фрапе, фрапучино і тодді.
...Львів. Затишна кав’ярня. У меню знайдено пункти «фрапе» і «фрапучино». Усміхнений офіціант (iз самісінького ранку вихідного дня — це вже добрий знак) пояснює, що це холодні кавові напої, але фрапе без вершків, а фрапучіно — з ними. Я замовляю фрапе. І, втягнувши через соломинку перший ковток, розумію — ось він, літній порятунок для кавоманів!
Фрапе у порівнянні з класичною кавою — напій зовсім молодий і зелений, його «винайшли» 1957 року, і, як більшість геніальних винаходів, — випадково. У Салоніках проходив Міжнародний торговий ярмарок. Компанія Nestlе презентувала новий продукт для дітей — розчинний шоколадний напій, який збовтували з молоком у шейкері. Одному з працівників компанії (різні джерела вказують різні прізвища) закортіло випити кави (звісно, що розчинної, зрозуміло, якого виробника), але на стенді не знайшлося гарячої води. Так iз безвиході й народився новий напій — розчинна кава, збовтана в шейкері з холодною водою. Тепер фрапе називають традиційною грецькою кавою і подають у кожній кав’ярні й кафе цієї країни.
Фрапучино — взагалі дитя кінця століття, роком його народження вважають 1995–й. Здавалося б, невже так довго треба було вигадувати заміну води молоком? Але факт залишається фактом — цей напій набув шаленої популярності саме в мережі Starbucks, якій і належать права на нього, а заразом зробив шаленим попит на охолоджені кавові напої.
Зрозуміти достеменно різницю між цими напоями дуже складно. У різних рецептах збиті вершки додають і до фрапе, і до фрапучино, лід використовують в усіх рецептах, молоко теж зустрічається і там, і там, а подають ці напої у високій склянці з соломинкою. Але, зрештою, яка різниця, як називається ця божественна амброзія, яка і збадьорить, і врятує від температури +30.
Щоб приготувати дві великі півлітрові склянки літнього блаженства, зваріть близько 180 мл дуже міцної кави, розчиніть у ній три чайні ложки цукру і дайте вистигнути, а краще — охолодіть. А потім змішайте і збийте каву (навіть шейкер вам не знадобиться — цілком можна обійтися міксером чи блендером), 250 мл молока, 100 мл вершків, 2 склянки льоду, аж поки суміш не стане більш–менш однорідною і лід майже повністю не розкришиться. У напій можна додати полуниці, какао, ваніль (усе, що вам заманеться). До речі, кількість кави, цукру, молока і вершків можна варіювати, залежно від особистого смаку. Насамкінець прикрасьте фрапучино збитими вершками.
В Америці п’ють холодну каву «тодді». Цей напій не нагрівають. Грубо змелену каву просто заливають холодною водою. Цей розчин настоюють упродовж 12 і більше годин, а потім фільтрують за допомогою паперових фільтрів, френч–пресу чи спеціальної системи фільтрації, яку в 1964 році винайшов Тод Сімпсон і, власне, дав назву цьому напоєві. Чим така кава відрізняється від традиційної звареної? У поясненні багато хімії і фізики, але настояна на холодній воді кава має меншу кислотність, кажуть, що аж на 67 відсотків, і це, мовляв, корисніше для шлунка. Тому така кава здається солодшою, а в холодних напоях (з додаванням льоду чи холодного молока) не гірчить. І найголовніше — таку каву можна зберігати до двох тижнів без псування смаку. Офіційний виробник систем фільтрування пропонує таке співвідношення: на 1 фунт кави у зернах (453 г) треба взяти 9 чашок (2124 мл) води. Нескладні розрахунки дозволяють прикинути, що кави у зернах треба взяти в чотири рази менше, ніж води. А вже готовий концентрат використовувати для приготування напоїв і додавати вершки, лід чи молоко до смаку.
Приємних і прохолодних вам кавувань!
Світлана ФІЛАТОВА