Мисливці на дельфінів

Незважаючи на те, що факт насильницької смерті одного з дельфінів офіційно встановлено, правоохоронці відмовляються ретельно розслідувати цей випадок. П’ять дробин знайшли в тілі молодого дельфіна рідкісної породи «білобочка», якого виявили екологи на березі Кінбурнської коси. З тіла іншого витягли мисливський шрот і шматки металу. Ще чотири дельфіни, серед яких опинилося і місячне дитинча, не підлягали судмедекспертизі через сильний стан розкладання.

Незважаючи на суттєві докази, Мінекології не побачило причини для занепокоєння. На думку чиновників, ссавці загинули «від природних причин». Так само відомо, що в ті ж дні, коли українські екологи знайшли мертвих дельфінів на морських узбережжях Херсонської та Миколаївської областей, фахівці Грузії також підраховували втрати: всього на Чорноморське узбережжя сусідньої держави викинулося 56 дельфінів. Тамтешні екологи взяли клітини ссавців на аналіз і встановили, що причиною їх загибелі стала морбілвірусна інфекція.

Як розповів «УМ» еколог Василь Сахно, хворі тварини слабшають, втрачають орієнтацію і викидаються на берег, де можуть стати легкою здобиччю для браконьєрів. За словами екологів, «гуляє» ця зараза винятково серед морських мешканців, i, на щастя, людині не передається. Однак встановити факт її наявності у крові дельфінів не так уже й просто — аналізи дорогi, й роблять їх тільки в закордонних лабораторіях. Тому українські державні екологи вирішили заощадити кошти й звалити все на невідомі «природні причини». Мовляв, померли дельфіни, а від чого — хто його розбере! Саме така недбалість у підході до справи збереження екологічних ресурсів Україна «грає на руку» браконьєрів i любителiв дикого екстриму, які можуть полювати на беззахисних ссавців заради власного задоволення.

Щоб хоч якось захистити занесених до Червоної книги тварин, екологи вирішили йти до кінця і висловили недовіру державній комісії. «Нам добре відомо, що на Кінбурнській косі рибальські сітки розставлені буквально на кожному кроці, — розповів «УМ» директор Південної філії Інституту екології Національного екологічного центру України Олег Деркач. — Дельфіни, потрапляючи в них і залишаючись без повітря навіть 15—20 хвилин, задихаються і гинуть. Тварин, яким вдається спливти, рибалки добивають iз рушниць. Є також припущення, що таким чином «розважаються» високопоставлені особи, які приїжджають сюди на відпочинок. Вони мають рушниці, катери, це все непересічні відпочиваючі. Влада ж ніяк не контролює ситуацію, закриваючи очі на ці злочини».

Крім того, екологів непокоїть той факт, що останнім часом чисельність дельфінів, що мешкають у районі Чорноморського узбережжя України, різко скоротилася. Ще недавно їх налічувалося до трьох мільйонів особин, тоді як зараз, за оцінками фахівців, не більше ста тисяч! Неабиякою мірою вимиранню дельфінів сприяє позиція влади, яка необгрунтовано затягує зі створенням дирекції національного парку «Білобережжя Святослава». Після прийняття рішення про створення парку документи були оформлені ще наприкінці 2009 року, але адміністрація парку не функціонує й досі.

ДОВІДКА «УМ»

23 липня планета відзначила всесвітній День кита. У цей день у Севастопольському океанаріумі зібралися вчені, дослідники та захисники природи, щоб обговорити стан Чорного моря як місця існування дельфінів. «Дельфіни виконують роль індикатора благополуччя моря. Проводячи моніторинг їх популяції, смертності і травматизму, ми можемо більш обґрунтовано планувати і здійснювати природоохоронні заходи, — розповів «УМ» старший науковий співробітник Карадазького природного заповідника НАН України Сергій Кривохижин. — Щороку в сiтях масово гинуть дельфіни–азовки, на берег найчастіше викидаються смертельно хворі тварини. Але проводити рятувальні операції необхідно не тільки для популяції, а й для екологічної освіти людей».