Правда, інколи так хочеться все змінити, кинути, знятися з місця і полетіти?! Куди? Та будь-куди, але щоб назустріч своїй мрії. Якісь ми осілі стали, зовсім не як правнуки кочових скіфів, які, кажуть, були нашими пращурами. Тому так радісно стає, коли хтось ламає стереотипи, що буцімто для українців існують кордони — ситцеві, залізні чи обкручені колючим дротом. «Брехня!» — кажуть кілька «підірваних» (у доброму розумінні цього слова) хлопців, сідають у старий добрий «Запорожець» і рушають на острів Папуа — Нова Гвінея, місце, де раніше мандрував Миклухо-Маклай. Хоча, звісно, до шматочка землі в океані на автомобілі не допливеш, але до китайського кордону наш «Запорожець» точно дофуричить, упевнені учасники проекту «Вірус без кордонів» історик Любомир Крупніцький, фізик Андрій Бандрівський та фотограф Ігор Маркін. Середній вік експедиції 22 роки — як і народного українського автомобіля, що пробіг уже 55 тисяч кілометрів. «На «Запорожці» ми плануємо добратись до китайського кордону, і якщо він буде в хорошій формі й китайці нас пропустять, їхатимемо далі, доки доїдемо; якщо цей варіант не проходить — лишаємо машину в Киргизстані й забираємо по дорозі назад», — каже Любко. Про цього хлопця «Україна молода» вже писала минулого року, розповідаючи про його авантюрне велосипедне ралі «Париж—Тернопіль». Тепер на черзі Азія — від Росії до «черепашачого» острова неподалік Австралії.