Четверта нирка: у Львові 39-річній жінці зробили унікальну операцію, фото
Четверту трансплантацію нирки тій самій людині здійснили львівські трансплантологи. Жінка майже 30 років бореться із нирковою недостатністю. >>
Чи доводилося вам купувати в магазині йогурт, молоко, жувальну гумку, вівсяні пластівці, кетчуп або інший продукт, який «обіцяє» покращення здоров’я в разі регулярного вживання? Мені — так. При цьому, звісно, хочеться вірити, що від харчів, які лежать на полицях супермаркетів, справді покращується робота шлунка, зникає дисбактеріоз чи стають міцнішими кістки. Але більшість знайомих лікарів до цих написів ставляться скептично. Мовляв, це ж скільки треба з’їсти продукту, який містить кальцій, аби дійсно зміцнити кісткову тканину?
Словом, не факт, що написане відповідає дійсності. Сьогодні практично будь–який виробник може заявити на етикетці, що продукт допомагає зберегти або зміцнити здоров’я, нічим не ризикуючи навіть у тому разі, якщо це брехня. Адже чинне українське законодавство це питання не регулює.
У мешканців країн Євросоюзу теж виникли підозри щодо правдивості написів про «оздоровлюючі» властивості ковбаси чи молока. Тому Єврокомісія ще три роки тому почала досліджувати це питання і вже до 2012–го має затвердити правила розміщення на продуктових етикетках інформації про користь для здоров’я, повідомляє «Медпортал».
«Приміром, жувальна гумка з ксилітолом: клінічно доведено, що ксилітол у потрібних дозах допомагає запобігти появі карієсу в дітей. Щодо дорослих таких досліджень не проводили, тому напис «допомагає запобігти карієсу» може з’явитися тільки на дитячій жувальній гумці», — пояснила Марина Хейнонен, професор університету Гельсінкі, фахівець із безпеки харчування EFSA (організації, що входить до складу Єврокомісії).
Наразі в ЄС розробляють список формулювань про позитивний вплив продукту на стан здоров’я (наприклад, не можна написати, що продукт «підвищує працездатність» або «знижує втому», тому що таке твердження вкрай важко, практично неможливо довести науковим шляхом). Для цього 2008 року у всіх країн Євросоюзу було затребувано для розгляду перелік усіх написів на етикетках, які повідомляють про вплив продуктів на здоров’я. Усього надійшло близько 40 тисяч таких написів (багато з них дублювалися). Очікується, що до 2012 року EFSA завершить роботу і ЄС випустить список «правильних» формулювань, які не вводять споживача в оману. За прогнозами, у списку буде близько 400 написів.
Відповідальність за правдивість написів нестиме виробник. Як розповіла Марина Хейнонен, влада може проводити вибіркові перевірки якості продукції. Якщо виникнуть сумніви, експерти вимагатимуть від виробника доказів корисного впливу. Якщо їх не будуе надано, продукт вилучать із продажу.
Четверту трансплантацію нирки тій самій людині здійснили львівські трансплантологи. Жінка майже 30 років бореться із нирковою недостатністю. >>
Суміш ферментів, яка здатна перетворювати кров будь-якої групи — A (II); B (III) чи AB (IV) — на підходящу для переливання кому-завгодно першу (0) групу – визначила група дослідників зі Швеції та Данії >>
Ритмічна активність під час сну змушує мозкову рідину рухатися. >>
Тяжкі поранення рук і ніг — одне з найважчих випробувань, що випало на долю українців у ході рашистської агресії. >>
Новий спортивний комплекс для військовослужбовців та ветеранів відкрили в Києві – він оснащений сучасними тренажерами для реабілітації. В ньому їм надається можливість безоплатно займатися фізичними вправами. >>
У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина. >>