І увійшовши в Євросоюз, Польща не забула про свій негласний статус «адвоката» України в Європі. Сподіванням на європейські перспективи України проникнута й польська ініціатива — призначити в новому складі Єврокомісії таку фігуру комісара з питань розширення ЄС, яка б змогла опікуватися інтересами Києва у Брюсселі. Нагадаємо, що на червневому саміті ЄС буде переобрано голову ЄК, який, власне, і розподіляє обов'язки між єврокомісарами. Українці, котрі стежать за трансформацією стосунків з ЄС, не втратили надії на певні корективи союзної політики щодо нашої держави у зв'язку з відходом президента ЄК Романо Проді, котрий відзначився відвертою ідіосинкразією до України. Можливо, наступник Проді буде лояльнішим до України?
Поляки ж не проти, аби їхній представник отримав посаду комісара з питань розширення, яку досі обіймає німець Гюнтер Ферхойген. Впливова газета «Жеч Посполита» наводить слова високопоставленого дипломата однієї з великих країн ЄС, який вважає, що саме Польща може отримати означену посаду після зміни керівництва Єврокомісії. Газета в цьому контексті пригадує особливості призначення Ферхойгена (він став першим в історії ЄС комісаром з питань розширення), які пов'язує з бажаннями Німеччини мати гарантії того, що її стратегічного партнера Польщу не виключать з першої групи кандидатів на поповнення Союзу. «Жеч Посполита», посилаючись на дипломатів, пише, що підходящою кандидатурою на посаду комісара з питань розширення може бути Данута Хюбнер.
«Вирішується доля України», — цитує УНІАН виступ у «Жечі Посполитій» прем'єр-міністра Польщі Марека Бєлку, який закликав ЄС, щоб запобігти зміцненню впливів Росії на Київ, пообіцяти Україні майбутнє членство в Євросоюзі. За інформацією газети, ця пропозиція не отримала наразі оптимістичного відгуку серед єврограндів, лише Велика Британія та Італія готові підтримати пропозицію Варшави. Найбільшим скептиком у цьому питанні, на погляд газети, є Франція. Але польські партнери переконують Захід: «Україні потрібні європейські перспективи, які дозволять їй будувати сучасну державу, орієнтовану на Захід. Інакше Україна піде у зворотному напрямі». Водночас у більшості європейців побутує думка, що Україна сама винна у своїх проблемах, позаяк не провадить необхідні економічні та політичні реформи. З іншого боку, пише згадане видання, східний вибір України спричинений великою мірою й тим, що Євросоюз не дав їй реальної надії на членство.
Про майбутнє України і чи дотичне воно до ЄС, йтиметься у червні на саміті Союзу — під час запланованих дебатів щодо нової східної політики об'єднаної Європи. На сьогодні Варшава не задоволена східною політикою ЄС. Про це відверто говорив під час свого візиту до Києва минулого тижня голова Бюро національної безпеки Польщі Марек Сівець. Він висловив сподівання, що Польщі, яка стала повноправним членом Союзу, вдасться ефективно і суттєво впливати на формування нової східної політики ЄС. У цьому питанні Варшава може розраховувати на голоси нових членів ЄС, але навряд чи — на підтримку «старої Європи».
У будь-якому разі Київ з аплодисментами зустрів польські пропозиції щодо створення Бюро комісара ЄС з питань розширення. Про це, зокрема, говорив на брифінгу минулої п'ятниці заступник голови Адміністрації Президента України Василь Базів. Леонід Кучма, сказав п.Базів, «схвально сприймає ідею віддати посаду єврокомісара новопризначеному члену ЄС—Польщі».