Про скасування табу на російську мову градоначальник повідомив на урочистій зустрічі з нагоди Дня медпрацівника. Присутні в залі зустріли цю звістку оплесками.
Заборона на використання в лексиконі російських слів для мера Миколаєва протрималася рівно рік. Нагадаємо, 10 травня минулого року простий пенсіонер Анатолій Ільченко звернувся до суду з вимогою, аби мер міста спілкувався з населенням державною мовою. Тому що справжні українці нічого не розуміють з того, що каже градоначальник, і це спричиняє їм незручності. Потрібно визнати, що суд Ленінського району двічі виносив рішення на користь Ільченка: своєю постановою в червні минулого року він заборонив Володимиру Чайці використовувати мову іншої держави при спілкуванні з населенням України без перекладу на державну мову, але відмовив пенсіонерові в моральній компенсації. Однак для градоначальника подібна заборона стала добрим козирем на виборах 2010 року. Буквально на кожній зустрічі з населенням Миколаєва Володимир Чайка розповідав про заборону на російську мову і навіть пару разiв пригрозив найняти перекладача для тих, хто його не розуміє.
На думку депутата Миколаївської міськради Євгенії Бондаренко, дане рішення суду було прийнято не тільки проти одного мера міста.
— Цим рішенням плюнули в душу всім російськомовним мешканцям Миколаєва, оголосивши їхню рідну мову «поза законом», — розповіла Євгенія Бондаренко.
Потрібно відзначити, що в Миколаєві знайшлося багато людей, які зі співчуттям поставилися до мовних проблем свого мера: адже, згідно зі статистикою, більше 60 відсотків населення південного міста вважає російську мову рідною. Люди з оточення мера добре «попрацювали» з представниками російських шкіл та іншими бюджетниками, які були не проти підтримати улюбленого градоначальника. У результаті суди були просто засипані колективними листами, в яких заборону на російську мову для мера Миколаєва називали ледь не порушенням прав людини. Враховуючи ці обставини, 15 червня Одеський апеляційний суд виніс рішення, яке дозволяє градоначальнику Миколаєва розмовляти російською мовою.
Слід зазначити, що сам Володимир Чайка весь час, поки тривала ця «мовна війна», з гумором ставився до подій. На його думку, весь цей галас став для нього хорошим піар–ходом і допоміг добитися більшого взаєморозуміння з населенням міста.