Будемо відверті: його часто навіть зневажають. Але однозначно — незаслужено. Бо шпинат — це скарбниця вітамінів, мінералів і навіть білка (останнього більше лише у молодій квасолі та зеленому горошку). Тому раніше цю рослину й називали не інакше як «король». З його величністю корисним і смачним можна зробити будь–яке столування: сніданок, обід чи вечерю, а на перекус можна взяти із собою гамбургер зі шпинатом і сиром.
Особисто мені смакує на сніданок як додаток до омлету чи яєчні швидко протушкований присолений шпинат з вершковим маслом. Порізане листя (великий пучок, бо у результаті з нього матимемо менше половини об’єму) я кладу на розігріту сковорідку з олією і готую, помішуючи, на невеликому вогні хвилин 5—7, додаю грудочку масла, присолюю — і все. Така кремоподібна маса, до речі, присмачить варену чи смажену курятину або рибу, будь–яку несолодку кашу чи гарнір із картоплі.
Зовсім простий, але оригінальний рецепт — шпинат у клярі. Спочатку листя миємо. Збиваємо 2 яйця, підсолюємо, додаємо трохи молока чи води і кілька столових ложок борошна, щоб утворилося тісто за консистенцією, як густа сметана. Далі одночасно беремо по 2—3 шпинатні листки, трохи притрушуємо кожен блок з обох боків борошном, занурюємо у кляр і підсмажуємо на сковорідці.
Щоб зробити оладки, начинені шпинатом, потрібно 4 яйця, 250 г борошна (чи трохи більше), 400 мл молока, 60 г масла, 500 г шпинату, цибулина, зубчик часнику, 1 помідор, 400 г адигейського сиру, 250 г вершків. Спочатку із борошна, яєць і молока замішуємо тісто, трохи присолюємо його і залишаємо на 20 хвилин. Потім iз цього тіста смажимо звичайні оладки середнього чи великого розміру. Окремо тушкуємо на маслі дрібно порізані цибулю і часник, до яких через 4—5 хвилин додаємо порізаний шпинат. Коли він стане м’яким, знімаємо з вогню. Допоки шпинат холоне, чистимо і нарізаємо дрібними кубиками помідор і січемо третину адигейського сиру. Усе змішуємо і приправляємо сіллю, меленим перцем та мускатним горіхом. Далі в оладках робимо подовжній надріз і заповнюємо «кишеньку» шпинатно–сирною масою; викладаємо у жаростійку форму, змащену жиром. Насамкінець оладки зверху заливаємо змішаними з подрібненими залишками сиру вершками і запікаємо у розігрітій до 200 градусів духовці 15—20 хвилин.
Шпинатне листя незамінне у різноманітних салатах. Наприклад, один iз найпростіших — салат зi шпинату (200 г) з кунжутом (30 г). Щоправда, щоб ці два інгредієнти утворили довершений смак, потрібно приготувати соус з оливкової олії (4 столові ложки), лимонного соку (з половини лимона), карі (четвертина чайної ложки), солі й меленого чорного перцю (за смаком). Листя шпинату треба розкласти на тарілку, притрусити кунжутом, залити соусом, а зверху ще притрусити подрібненою зеленню молодих цибулі чи часнику.
Флорентійський салат зі шпинатом — це значно більший набір потрібних інгредієнтів: шпинат (750 г), яйця варені (4 ), помідори ( 2), цибулина (1), часник (2 зубчики), оливкова олія (8 столових ложок), оцет винний, настояний на травах (4 столові ложки), горішки кедрові (2 столові ложки), сіль та білий мелений перець (за смаком). Щоб листя шпинату було м’якшим, його спочатку кладуть в окріп і прогрівають упродовж 3 хвилин, потім відкидають на друшляк, щоб стекла вода. Далі шпинат просто викладають у салатник, а присмачують, як і у попередньому рецепті, соусом і додатками. Щоб зготувати соус, подрібнюють цибулю і часник, пермішують їх iз сіллю, перцем, посіченими жовтками яєць, насамкінець поступово вливають олію й оцет. Поверх листя і соусу посипати подрібненими білками, кубиками помідорів без шкірки та горішками.
Незвичне поєднання інгредієнтів — це салат зі шпинату з буряком. Крім пучка шпинату (300 г) та двох–трьох молоденьких дрібних бурячків (200 г), ще знадобляться 1 яблуко, 2 цибулини, мигдаль (20 г), морквяний сік (125 мл), яблучний оцет (1 столова ложка), оливкова олія (3 столові ложки), сіль і мелений чорний перець (за смаком). І в цьому салаті значне смакове навантаження на маринаді–соусі. Щоб зготувати його, спочатку в блендері (чи міксером) збивають подрібнену цибулю з морквяним соком, додають оцет та оливкову олію, солять і перчать. У салатнику спочатку змішують листя шпинату з половиною соусу, поверх викладають окремо змішані із заправкою тонкі смужки вареного буряка та яблука і присипають обсмаженим мигдалем.
Нашвидкуруч можна приготувати салат зі шпинатом (250 г) і волоськими горіхами (8—10 штук). Перш ніж ошпарити листя окропом, найліпше потримати його 10—15 хвилин у холодній воді. Коли вода стече, шпинат наріжемо. Півсклянки кефіру приправляємо сіллю та перцем і заливаємо ним листя, зверху посипаємо подрібненими горіхами. Як варіант — шпинат, заправлений сметаною зі шматками варених яєць.
Усім відомо, що шпинат смачніший, коли листя невеликого розміру. Утім є, як мінімум, одна страва, для якої потрібне велике листя. Це голубці у листі шпинату. Начинку для них готують так, як і для звичної страви у капустяному листі: з м’яса (600—700 г), рису (75г) і спасерованої цибулі (1 штука). Оскільки шпинатне листя (для вказаних пропорцій потрібно 40–50 листків) дуже ніжне і швидко розповзається від тривалої термічної обробки, його варто ошпарити окропом буквально на лічені секунди. Далі, загорнувши фарш у шпинат, голубці акуратно викладаємо в каструлю чи сковорідку, посипаємо дрібно посіченою зеленою цибулею i кропом, заливаємо теплим бульйоном чи водою і залишаємо на малому вогні хвилин на 10—15. Потім змішуємо 2,5 столові ложки борошна з 50 г розтопленого вершкового масла, викладаємо в каструлю, скроплюємо соком 1 лимона і, не накриваючи кришкою, ставимо в духовку ще на 10—15 хвилин. Як і звичайні голубці, ці також смакують зі сметаною.
А гамбургер із шпинатом пробували? Ні? Тоді — на кухню. Для чотирьох їдаків беремо 400 г яловичини, 200 г шпинату, 80 г твердого сиру, булочки, рослинну олію, вершкове масло, сіль і мелений перець. М’ясо рекомендується пропустити через м’ясорубку двічі — тоді воно буде соковитішим. З’єднуємо фарш iз 2 столовими ложками олiї, ретельно перемішуємо. Щоб мати правильної форми рівні «котлетки» завтовшки 1 см, розкачуємо фарш між двома прозорими плівками і вирізаємо кола за допомогою спеціальної форми чи звичайної великої склянки. Смажимо або на решітці гриля, або на сковорідці з маслом (по три хвилини кожну сторону). Шпинат бланшируємо, ріжемо, розігріваємо на вершковому маслі, розділяємо на чотири частини і викладаємо на половинки булочок поверх «котлетки». Наступний шар цієї пірамідки — кубики чи пластинка сиру і завершує все друга хлібна половинка. Наостанок гамбургери недовго запікаємо в духовці.
Смачного!
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
