Віктор Недопас.
Попри те, що в новітній історії Сербії не бракувало чорних сторінок і досі залишається чимало проблем, ця балканська країна впевнено й неухильно рухається до вступу в Європейський Союз. Членство Сербії в ЄС є лише питанням часу, і її досвід може стати корисним прикладом для України. Тим паче що з огляду на приязні взаємини між нашими державами Белград залюбки поділиться цим досвідом із Києвом.
Незважаючи на невелику кількість населення — трохи більше семи мільйонів — Сербія має потужну торговельно–економічну базу і потенціал для залучення інвестицій, тож двостороннє співробітництво може бути вигідним для обох наших держав. Наступного тижня в Україну з офіційним візитом приїздить очільник сербського МЗС Вук Єремич. Про те, який «портфель» пропозицій він привезе до Києва і на якому етапі перебувають україно–сербські відносини, «УМ» розповів посол України в Сербії Віктор Недопас.
— Вікторе Юрійовичу, ви вже два роки очолюєте українську амбасаду в Сербії. Як на ваш погляд, між нашими країнами багато спільного?
— Наші народи багато що поєднує — спільна історія, духовні та культурні цінності, міцно переплетені долі людей. Етнічна, мовна та релігійна близькість українців і сербів є надійним фундаментом для розвитку відносин щирої дружби та взаємовигідного співробітництва двох слов’янських країн, між якими немає жодних проблемних питань. І Україна, й Сербія в процесі зміцнення своєї державності після розпаду колишніх СРСР та Югославії постають перед багатьма схожими викликами під час проведення політичних та економічних реформ за європейськими стандартами. Обидві наші держави мають однакову стратегічну мету — інтеграцію в Європейський Союз.
Україна розглядає Республіку Сербія як ключового партнера в Балканському регіоні та прагне до поглиблення плідної взаємодії з нею в усіх сферах. Сербська сторона також будує свої відносини з Україною як великою і традиційно дружньою для Сербії європейською державою, що володіє значним політичним та економічним потенціалом. І впродовж багатьох років робить важливий внесок у підтримання миру та безпеки в Балканському регіоні, беручи активну участь у миротворчій операції на території Косова.
— 31 травня до Києва з офіційним візитом приїздить міністр закордонних справ Сербії Вук Єремич — чого Україна очікуєте від цього візиту? І наскільки взагалі інтенсивними є міждержавні відносини між Україною та Сербією?
— Відносини між нашими державами розвиваються досить успішно. Протягом 2010—2011 років відбувся обмін візитами керівників українського та сербського парламентів. Міністри закордонних справ наших держав зустрічалися під час проведення міжнародних форумів. Після семирічної перерви відновлено роботу Міжурядової українсько–сербської комісії з питань торговельно–економічного і науково–технічного співробітництва, триває регулярний діалог між центральними та місцевими органами влади двох країн.
Водночас у взаєминах між нашими державами залишається значний невикористаний потенціал. І під час нинішнього візиту глави МЗС Сербії до Києва це питання буде одним із головних у розмові — як краще й ефективніше цей потенціал реалізувати.
Сподіваюся, під час зустрічей Вука Єремича з представниками найвищого державного керівництва України та переговорів з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком буде визначено практичні кроки, спрямовані на поглиблення всебічного співробітництва наших держав на всіх напрямах: політичному, торговельно–економічному, культурно–гуманітарному. Зокрема, ми розраховуємо на активізацію політичного діалогу на найвищому та урядовому рівнях, посилення координації зусиль і взаємодії в ключових міжнародних організаціях, передусім у рамках цьогорічного головування України в Комітеті міністрів Ради Європи, а Сербії — в Центральноєвропейській ініціативі.
Також важливими темами київських переговорів міністра Єремича стануть взаємна підтримка на шляху європейської інтеграції наших країн та питання неподільності європейської енергетичної безпеки.
І, безумовно, наочним та зрозумілим кожному українцеві практичним результатом цього візиту має стати підписання міжурядової угоди про відмову від візових вимог для громадян, яка передбачає запровадження між Україною і Сербією безвізового режиму для короткострокових поїздок на строк до тридцяти днів упродовж шістдесяти днів з дати першого в’їзду. Це, очевидно, сприятиме суттєвій інтенсифікації взаємних контактів на всіх рівнях і подальшому зміцненню як політичних, так і економічних зв’язків між нашими дружніми країнами.
— Які вигоди може отримати Україна від співпраці з Сербією в торговельно–економічній сфері?
— Суттєве поглиблення взаємного торговельно–економічного співробітництва залишається пріоритетом для обох наших держав. Головними сферами цієї співпраці нині є металургійна, хімічна, харчова, легка, фармацевтична промисловість, а також сільське господарство, транспортна й деревообробна галузі. Із приємністю можу відзначити відновлення стійкої позитивної динамки в українсько–сербській торгівлі. Це свідчить про те, що наші країни поступово долають негативні наслідки світової фінансово–економічної кризи. За 2010 рік товарообіг між Україною та Сербією становив 294 мільйони доларів США — це на 46 відсотків більше, ніж попереднього року. А лише за січень–березень 2011–го цей показник сягнув понад 106 мільйонів доларів (що в 1,8 раза більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року).
Україна зацікавлена в залученні своїх компаній до реалізації на території Сербії проектів із розвитку нафто– і газотранспортних мереж, гідроенергетичних проектів, створення сучасної інфраструктури на сербській ділянці загальноєвропейського транспортного коридору №10, участі в реконструкції залізничних шляхів, ремонті локомотивів, вантажних та пасажирських вагонів, будівництві терміналів.
Зі свого боку, ми вітатимемо залучення сербських компаній до робіт у рамках підготовки до проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Також розраховуємо на збільшення сербських інвестицій в українську економіку. Ті інвестори, які вже працюють в Україні, зацікавлені передусім у сільському господарстві (як, зокрема, сербська компанії «МК груп») та виробництві будівельних матеріалів («Сінтелон» і «Таркет»).
— А які успіхи у сфері культурно–гуманітарного співробітництва?
— Сьогодні наші країни продовжують реалізацію двосторонньої міжвідомчої Програми співробітництва у галузі культури на 2009—2011 рр., шукають нові шляхи розширення взаємодії між освітніми та науковими закладами, засобами масової інформації.
У найближчих планах — організація в Белграді в середині липня виставки фотографій «Україна незалежна — історія в обличчях», проведення «круглого столу» українських і сербських журналістів «Роль ЗМІ в становленні молодих демократичних держав», участь представників організацій українсько–русинської громади Сербії у п’ятому Всесвітньому форумі українців.
Україна розглядає українсько–русинську громаду, що проживає на території Сербії, як міст, завдяки якому через використання інтелектуального і духовного потенціалу сербського українства поєднуються наші історично та культурно споріднені держави. Нещодавно ми запропонували сербській стороні започаткувати міжвідомчий діалог із питань, що стосуються державної політики щодо закордонних українців та сербів. Сподіваюся, візит Вука Єремича дозволить активізувати взаємодію також і на цьому важливому напрямі співробітництва.
Народився 23 липня 1962 р.
Освіта: Київський політехнічний інститут (1985 р.), Військова післядипломна школа в Монтереї, США (1998 р.), магістратура Дипломатичної академії України (2003), магістратура з міжнародних відносин Королівського коледжу, Лондонський університет (2006).
З 1993 по 1999 рр. працював у МЗС України на посадах другого та першого секретаря, начальника відділу нерозповсюдження, військово–технічного співробітництва та експортного контролю Управління контролю над озброєнням та роззброєнням.
1999—2002 рр. — перший секретар Посольства України у США.
2003—2005 рр. — начальник відділу США і Канади, заступник директора Четвертого територіального Управління МЗС України.
2006—2008 рр. — заступник директора Департаменту НАТО МЗС.
2008—2009 рр. — Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Ірак.
З 15 липня 2009 р. — Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Сербія.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
