Наука як свято

Роботи, хiмiчнi дослiди, iнтелектуальнi iгри, видовищнi науковi шоу — все це можна було вчора побачити в Марiїнському парку столицi. Українсько–французький «науковий пiкнiк» у рамках V Всеукраїнського фестивалю науки зiбрав в одному мiсцi понад пiвсотнi талановитих дiтей, переможцiв олiмпiад, та iноземних винахiдникiв. Французький учений Франсiс Ензель привiз до Києва наочну експозицiю «Усе це хiмiя», що складається з 12 експериментiв, якi допомагають зрозумiти механiзми та принципи деяких хiмiчних процесiв. Зокрема, серед експериментiв француза — воднева батарейка, яка виробляє електрику з водню i кисню, що з’являються в нiй завдяки електролiзу води.

Нашi юнi винахiдники, як з’ясувалося, можуть дати фору iноземним колегам. Узяти хоча б конструйованих роботiв, якi керуються лише власним iнтелектом, отримуючи данi з датчикiв освiтлення, вiдстанi, дотику та звуку. Вони вмiють сортувати смiття або допомагають людям з обмеженими фiзичними можливостями.

Серед iнших представлених винаходiв — «Електронний курець». «До нас звернулася громадська органiзацiя «Манiфест проти курiння» з проханням сконструювати пристрiй, який покаже шкiдливiсть курiння, — розповiв «УМ» винахiдник Марк Пржевальський. — За три тижнi ми сконструювали компресор, який втягує в себе, як людина, сигаретний дим». Осад вiд сигарети залишається на серветцi — як наочна демонстрацiя шкiдливостi диму. Також Марк може похвалитися пристроєм для автономної зарядки мобiльного телефона. «Всерединi зарядки, яка має форму циліндра, — кроковий двигун. Коли вручну крутимо редуктор — виробляється електроенергiя», — пояснив Марк. За три хвилини телефон можна зарядити на один дзвiнок.

Олександр Козлов iз Запорiжжя винайшов пристрiй для годування тварин у домашнiх умовах. «Годiвниця–конвеєр здатна годувати тварин автоматично, поки господарi у вiдпустцi», — каже школяр.

Обдарованi школярi також виготовляють парфуми з натуральних i штучних ароматичних речовин, книжки ручної роботи, вiзки на електротязi й навiть складають проекти енергетично незалежних будинкiв.

«Ми не очiкували такої кiлькостi учасникiв i винаходiв, — зазначив «УМ» директор Нацiонального центру «Мала академiя наук України» Оксен Лiсовий. — Наше завдання — пiдвищити розвиток науки серед дiтей, показати i донести їхнiй потенцiал».

Бiльшiсть учасникiв — дипломованi талановитi дiти, якi не отримують жодного заохочення з винаходiв, окрiм морального. Це, за словами Оксена Васильовича, головна проблема на сьогоднi. «По–перше, це недофiнансування, по–друге — недостатня кiлькiсть квалiфiкованих спецiалiстiв. І по–третє — недостатнє усвiдомлення на рiвнi мiсцевої влади можливостi пiдтримки обдарованих дiтей, iнвестування в них».

ДУМКА З ПРИВОДУ

Ярослав Яцків,
відомий астроном, доктор фізико–математичних наук, академік НАН України:

— Якщо держава хоче бути успішною, вона повинна мати науку — не імітацію, а справжню науку! Але якщо з бюджету на науку виділяють менше 0,7 відсотка від загального ВВП, то науки немає, немає прогресу, є деградація. В Україні фінансування науки зараз становить 0,4 відсотка від ВВП. Це не розвиток, а лише збереження того наукового потенціалу, який ми маємо. Цей потенціал зберігся в Національній академії наук, і то завдяки людям мого віку — за шістдесят і старшим. Галузевої науки в Україні вже майже немає, вона зникла. Університетська дуже рідко є, але вона здебільшого теоретична. Оце те, що ми маємо. Що буде далі, сказати важко. Можу тільки додати: жоден Президент, жоден уряд не усвідомлював ролі науки в житті нашої країни й не мав відповідної стратегії розвитку наукової сфери. Я був два роки в уряді Ющенка першим заступником міністра освіти та науки. І якщо ви візьмете обсяги фінансування з бюджету в Україні на цю сферу, то це були найкращі два роки.