Патріарх як Брежнєв

Предстоятель у житниці

«Мета мого візиту — святкування ювілею митрополита Іларіона, до якого я ставлюся з глибокою особистою повагою, — пояснив свій приїзд до Донецька патріарх Російської православної церкви Кирил. Який, нагадаємо, за останні два тижні вшанував Україну своїм візитом уже вдруге. — Це свідчення мого особливого ставлення до донецької землі — справжньої житниці України».

Минулого тижня біля Спасо–Преображенського кафедрального собору Донецька закордонного владику зустрічали близько п’яти тисяч вірян Української православної церкви Московського патріархату, блаженнійший митрополит Київський Володимир, перша леді країни Людмила Янукович, керівництво області й міста.

Після двогодинної літургії російський першоієрарх привітав митрополита донецького і маріупольського Іларіона з 60–річчям та нагородив ювіляра орденом Преподобного Сергія Радонежського I ступеня, подарував хрест iз панагією й ікону «Свята Софія». «Я взагалі рідко їжджу на дні народження та інші круглі дати, але вважав за необхідне приїхати сюди, щоб помолитися разом із блаженнійшим, архіпастирями і віддати належне владиці Іларіону за його труди зi зміцнення церкви Христової на донецькій землі. Невипадково саме тут виникла третя Лавра на українській землі — Святогірська, яка зусиллями блаженнійшого та митрополита Іларіона сьогодні своєю красотою сяє на весь світ», — зазначив у вітальному слові патріарх Кирил.

Побачив московський предстоятель і донецьку футбольну гордість — величний стадіон «Донбас–Арена». Годинну екскурсію спортивним комплексом для церковного ієрарха провів особисто найбагатший українець Рiнат Ахметов (до речі, за віросповіданням — мусульманин). За словами Ахметова, «Кирил був у захваті від побаченого».

«Підкріпити» позитивні емоції численні гості ювіляра Іларіона і московський патріарх зібралися в одному з найпафосніших ресторанів шахтарської столиці — «Юзівська пивоварня». Там і продовжили відзначати день народження владики. На банкеті серед vip–персон були помічені Людмила Янукович, головний міліціонер та головний прокурор Донецької області Микола Куп’янський і Володимир Гальцов.

Після двогодинного застілля та загального фото на сходинках пивоварні Патріарх Московський і всія Русі Кирил поспішив до летовища, аби встигнути привітати ще одного ювіляра — 90–річного митрополита харківського і богодухівського Никодима.

Почесті для московського гостя

Останній раз нога російського патріарха ступала на харківську землю ще 1948 року. Тому в місті очікували велелюдного паломництва вірян з усіх куточків Харківщини. Зустрічали Кирила у харківському аеропорту, немов великого державного чиновника. Окрім усіх без винятку перших осіб регіону, сюди прибули російські посол та генконсул, а також віце–прем’єр Віктор Тихонов. Містом навіть промайнула інформація, що вшанувати візит приїде Прем’єр Микола Азаров, але не склалося.

Ночував патріарх у президентських апартаментах, що у Померках, де свого часу зупинялися Леонід Брежнєв, Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Володимир Путін. А обідав у небідному ресторані місцевого гольф–клубу, що належить одному з місцевих високопосадовців. Візит патріарха супроводжувався і неабиякою візуальною розкішшю: шлях до Свято–Благовіщенського кафедрального собору виклали живими квітами, а імпровізований іконостас із прилеглою до нього територією на майдані Свободи вкрили багатими тканими килимами. Вишиті золотом ризи священиків, які брали участь у службі, теж неабияк вразили своїм багатством, а заодно і кричущою несумісністю зі статками міста, яке наразі переживає не найкращі часи.

Напередодні голова облдерж­адміністрації Михайло Добкін припустив, що кількість охочих побачити на власні очі поважного гостя може сягнути 70 тисяч. Очевидно, саме ці сподівання наштовхнули владу на думку виділити під недільну літургію не один із храмів Харкова, а найбільший майдан Європи — площу Свободи. Проте в момент служби, що правилася на імпровізованому вівтарі просто неба, майдан не виглядав заповненим ущерть. До того ж кількість парафіян доповнював чималий загін державних чиновників усіх рангів, від чого візит духовної особи чомусь до болю нагадував робочу поїздку президента однієї з сусідніх держав.

Таке саме враження справила і зала Харівського театру опери та балету, де днем раніше вшановували митрополита харківського та богодухівського Никодима. 90 років йому, до слова, виповнилося ще у квітні. Партер ХАТОБу повністю заповнили «вершки» харківської громади (нерідко з дружинами, від чого «урочиста академія» нагадала більше світський захід), а прості віряни, яких завше виділяє з натовпу смиренно–скромний одяг, тулилися на гальорці під стелею. Найстаріший по хіротонії єпископ УПЦ МП Никодим отримав до ювілею нагороди, гідні державного діяча: патріарх Кирил вручив йому орден преподобного Серафима Саровського І ступеня, віце–прем’єр Віктор Тихонов передав від Президента Віктора Януковича орден Ярослава Мудрого ІІ ступеня, а посол Росії в Україні Михайло Зурабов прийшов з орденом Пошани від Дмитра Медведєва.

Подарунком для ювіляра, напевно, стала і новина, що патріарх не прийняв його відставку. Адже напередодні вперто ходили чутки про ймовірну заміну Никодима як керівника Харківської єпархії на митрополита Іларіона — главу відділу зовнішніх церковних зв’язків МП і праву руку патріарха Кирила. За тими ж припущеннями, з часом Іларіон міг би претендувати на посаду глави УПЦ МП.

Зі сказаного патріархом на харківській землі ЗМІ найбільше цитували його фразу про необхідність захистити пам’ять про Велику Вітчизняну війну від «убогих, карикатурних, образливих нападок». Від якої більше віяло, знову ж таки, державною політикою сусідньої держави, аніж духовною настановою.