Якщо в хокеї на льоду проведення чемпіонату світу наприкінці квітня–на початку травня — річ звична, то для фігуристів змагатися за світову корону в час, коли цвітуть сади, — явище нехарактерне. Проте від вибриків долі, чи стихії, ніхто не застрахований. 101–й за ліком чемпіонат світу з фігурного катання ще в березні мав пройти в Токіо. Але через техногенну катастрофу на атомній електростанції, до якої призвів потужний землетрус із руйнівним цунамі, світову першість перенесли до Москви на кінець квітня.

Третє з чотирьох весняних побачень «Реала» й «Барселони» встановило тимчасовий паритет у міні–суперечці цих клубів наприкінці сезону. Чотириматчева серія почалася нічиєю в рамках чемпіонату Іспанії, потім продовжилась перемогою мадридців у фіналі Кубка цієї країни, а позавчора принесла перемогу «Барсі» в рамках Ліги чемпіонів. Цей успіх видається найважливішим. Адже в національній першості каталонці давно поза конкуренцією, й оформлення чергового чемпіонства у прімері — лише справа часу. Кубок короля — не надто престижний трофей. А ось Суперліга — так. І тут підопічні Хосепа Гвардіоли не лише зробили серйозну заявку на вихід до фіналу, а й принизили запеклого ворога у його ж лігві.

Домовитися про інтерв’ю з головним тренером збірної України з хокею — відомим гравцем клубів НХЛ, екс–наставником зіркового «Детройта» — виявилося легше, ніж можна було очікувати. Дейв Льюїс одразу погодився на розмову, ми швидко знайшли зручний для обох час. Щоправда, з першої спроби не вийшло, бо автобус із командою застряг у київських корках. Зате канадський фахівець знайшов час для інтерв’ю «Україні молодій» навіть у день вирішального матчу чемпіонату світу в дивізіоні ІВ проти казахів — ще коли не був відомий підсумок змагань. Наші, як відомо, поступилися в овертаймі й посіли лише третє місце, але позитивні зрушення в грі збірної спостерігалися. У розмові Льюїс справив враження прагматичного оптиміста, а вже через кілька годин після завершення турніру полетів у Канаду — туди, куди сто років тому відправилися з України і його дід із бабцею. Чи повернеться він знову, щоб продовжити роботу на чолі української хокейної збірної, наразі неясно.