Небезпечні чи позитивні?

27.04.2011

«УМ» повідомляла про резонансне затримання у 2007 році членів злочинного угруповання, причетних до переділу сфер впливу на териконах вугільних шахт західного Донбасу. Нагадаємо, що увагу молодиків привернули безробітні й нужденні люди, які роками шукали серед відвалів породи якісь шматки вугілля, щоб продати його і хоч якось прогодувати свої родини. До певного часу проблем у так званих «териконщиків» не було. Аж доки незнайомі їм молодики не стали вимагати здавати видобуте тяжкою працею вугілля тільки їм за значно нижчою ціною. Нещасні заробітчани забили в усі дзвони, однак безрезультатно. Зрештою, на одному териконі дійшло до стрілянини зі смертельним наслідком. А після цього громадськість отримала привід заспокоїтися: причетних до цих кривавих подій затримали.

Минулого тижня в Бабушкінському райсуді Дніпропетровська оголошено вирок, який вразив своєю м’якістю. І не лише тому, що причетність членів угруповання до злочинного «промислу» на відвалах шахт західного Донбасу ні слідство, ні суд довести не змогли. Але й без цього перелік діянь членів угруповання вражає.

 

Жертв катували, міліції погрожували

Усе почалося з достроково–умовного звільнення з місць позбавлення волі у 2004 році 27–річного Олександра Михайлова (всі прізвища змінено. — Ред.), який уже за кілька місяців знову взявся за старе. Як зазначається у судовому вироку, Михайлов запропонував групі спільників (iз них слідством встановлено сімох, одного з яких нині серед живих уже немає) iз метою заволодіння чужим майном вступити в організовану групу. Кожен отримав завдання підшукувати об’єкти для нападів, інформувати про спосіб життя майбутніх потерпілих. Для швидкої втечі з місць злочинів зловмисники використовували автомобілі «Мітцубісі Паджеро», «ДЕУ», «ВАЗ–2103», «Мерседес — МЛ–420», «Ауді–8».

Уже перший епізод, що розглядався у суді, вражає своєю зухвалістю. Серед білого дня у людному місці Дніпропетровська десятеро злочинців напали на двох громадян, жорстоко побили їх та забрали мобільний телефон (вартує трохи більше 900 гривень) та гроші — 1700 гривень. Мізерна здобич для такої численної групи нападників. Щоправда, в одного з потерпілих вони вимагали ключі від авто. А потім йому неодноразово погрожували по телефону вбивством — якщо не змінить свої свідчення слідству.

Проте вже інша вилазка, до сусіднього Запоріжжя, була значно серйознішою. Там члени групи стали вимагати у місцевого мешканця Ц. його автомобіль БМВ–520 та 700 доларів США немов у рахунок погашення боргу одному з громадян, який прибув разом iз ними, але достеменно не знав, з ким зв’язався. Коли ж запоріжець iз такою «пропозицією» не погодився, його силоміць всадили до авто, на якому під управлінням Михайлова доставили до однієї з промислових баз Вільнянського району. По дорозі нещасного били кулаками по обличчю та тулубу і приставляли до живота ніж. Прибувши на місце, над чоловіком продовжили жорстоко знущатися: у підвалі йому зв’язали ноги тросом, підвісили вниз головою і продовжили бити. Після цього «в’язня» доправили до Дніпропетровська, де утримували в одній iз квартир на вулиці Калиновій. Усвідомивши, що його життю загрожує реальна небезпека, Ц. підписав договір купівлі–продажу свого автомобіля у власність третьої особи, а взамін отримав ВАЗ–2109, який йому раніше належав. Принагідно члени злочинного угруповання заволоділи наявними у Ц. грішми та мобільним телефоном.

Поводилися зловмисники настільки зухвало, що один iз них, Вадим Магер, навіть в ізоляторі тимчасового утримання погрожував тамтешнім міліціонерам відрізати голови їм і членам їхніх родин! Зрештою, люди у погонах написали відповідні заяви, які вилилися для засудженого у ще одну статтю Кримінального кодексу (погроза або насильство до працівника правоохоронного органу).

Покайся і на волю!

Серйозність банди засвідчує і солідний арсенал зброї, вилучений у них: п’ять автоматів АК–74 калібру 5,45 мм, кулемет Калашникова калібру 7,62 мм, помпова рушниця «Maverik model 88» 12 калібру, мисливський карабін «Сайга 410К», два пістолети марки ТТ iз глушниками, велика кількість боєприпасів до них, прилад для безшумної стрільби та лазерний цілевказувач до автомата Калашникова. Дійсно, зловмисники готувалися до справжніх бойових дій. І, як не крути, ті епізоди злочинних діянь, що розглядалися у судовому засіданні, для такого арсеналу можуть здатися краплею в морі.

Тим більше приголомшливим став вирок Феміди, після оголошення якого за ґратами залишився тільки один Олександр Михайлов, та й то лише до 24 червня (!) нинішнього року, бо решту терміну йому зараховано за час перебування у слідчому ізоляторі. І це при тому, що засуджений скоїв свої нові злочини, ще не відбувши попереднє покарання за вироком цього ж суду від 18 березня 2003 року.

Вадим Магер, до речі, начальник служби охорони одного з ТОВ, отримав п’ять років і дев’ять днів позбавлення волі. Але вражає інше — до вступу вироку у законну силу запобіжний захід з утримання під вартою йому змінено на... підписку про невиїзд! І це — засудженому відразу за чотирма статтями Кримінального кодексу.

З інших чотирьох спільників не взято навіть підписки про невиїзд, бо призначене судом покарання визнано «фактично відбутим». При цьому у вироку наголошується на тому, що суд врахував щиросердне каяття засуджених, позитивні характеристики на них за місцями проживання, а у Магера — з роботи (тільки стосовно Михайлова тут Феміда «промовчала»). Отож таке покарання «визнано необхідним і достатнім для виправлення підсудних і запобігання новим злочинам». Погодьмося, поставити тут крапку рука не піднімається. Мимоволі напрошуються три крапки...

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Нещодавно «УМ» повідомляла про блискучу операцію, проведену бійцями спецпідрозділу «Сокіл». Нагадаємо, тоді черкаські убозівці затримали трьох молодиків, котрі вивезли за місто людину, знущалися над нею, вимагаючи більше одинадцяти тисяч доларів. Саме затримання під час передачі частини коштів для злочинців стало справжнім сюрпризом. Адже вимагачі (двоє з них є студентами третього курсу одного з престижних юридичних вишів України і навчаються на судово–прокурорському факультеті) сподівалися, що родичі жертви побояться звертатися до міліції.

Як повідомили «УМ» у прес–службі обласної міліції, «у діях затриманих вбачається грабіж, незаконне позбавлення волі та вимагання, тож УБОЗ зібрав та подав до Соснівського райсуду Черкас матеріали щодо арешту затриманих осіб». Як передає власкор «УМ» у Черкаській області Людмила Нікітенко, тепер на бійців «Сокола» чекав сюрприз від черкаського судді. Бо представник Феміди не дав добро на арешт вимагачів, а обрав іншу міру запобіжного заходу — підписку про невиїзд. Таке своє рішення, зазначають у черкаській міліції, суддя мотивував тим, що «затримані позитивно характеризуються по місцю навчання та проживання та є раніше несудимими».

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>