Обід iз «сокири»

Скільки не кажи «цукор» — солодко у роті не стає. І скільки б ми не знали рецептів із сьомги, пармезану й авокадо з кедровими горішками — сім’ю не нагодуєш, якщо немає за що ці продукти купити. Утім це не означає, що всі будуть голодні. Бо коли позбирати вдома по засіках усі скромні припаси, то, як у хитруватого солдата з відомої казки, може вийти смачнюща каша і не тільки.

Із останніх експериментів iз першими стравами мені найбільше сподобався суп iз консервованою сардиною. Особливо привабливий він ще й тому, що бляшанки з цією рибою у деяких столичних супермаркетах можна знайти за ціною до 6 гривень. Ще обов’язково потрібні морква, цибуля і корінь селери. Останній — чи не найдорожчий у списку продуктів для цієї страви, якщо його купувати у магазині чи на ринку. Але у багатьох є ще городні припаси. Тож пасеруємо на олії півкільця однiєї цибулини та соломку невеликої морквини і четвертини кореня селери. У кастрюлю з окропом (1,5—2 літра) додаємо 3—4 ложки рису чи кубики 1—2 картоплин. (Якщо любите, можна поєднати одне й інше). Відкриваємо консерву й розділяємо шматки риби навпіл, ретельно вибираючи кістки. (Їх, звичайно, можна і залишити, але тоді страва буде каламутнішою). Відправляємо у каструлю спасеровані до м’якості овочі, потім — шматочки риби. Коли пару хвилин покипить, за смаком солимо, перчимо і вкидаємо 2—3 гвоздички. Насамкінець кладемо порізане круто зварене яйце. До речі, коли наступного тижня приготувала подібний рибний суп без селери, замінивши консерву на філе сирої масляної, сподобалося трохи менше. Тоді я вперше у житті з рибної першої страви зробила суп–пюре. І не прогадала. А коли додала у тарілку підсмажені сухарики українського хліба, зрозуміла, що є ще один рецепт незвичної і смачної страви. (А ще один варіант додатку — смажене соняшникове насіння).

Наступний рецепт — для любителів експериментів і сюрпризів. Особисто я не порадила б цим салатом пригощати представників сильної половини, якби не знайшла його у кулінарній збірці гурмана Бориса Бурди, який поекспериментував і залишився задоволеним. Отже, «Північ і південь» — поєднання квашеної капусти й... апельсинів. Беріть 250 г капусти, 2—3 столові ложки родзинок без кісточок, стільки ж чи трохи більше — волоських горіхів, дольки апельсина, півпучка петрушки та майонез. Усе акуратно перемішуєте — і отримуєте незвичайну страву, що заінтригує будь–кого.

Розгледіти не зовсім звичні «харчовi добавки» у млинцях складніше. Але коли спробуєте ці оладки з вівсяних пластівців iз цибулею, то зрозумієте, що вони незвичайні. 1,5 склянки пластівців (екстра) залийте 400 мл теплого молока і залиште під кришкою на 10—15 хвилин. Додайте яйце, натерту на велику тертку велику цибулину, сіль, чорний мелений перець, мускатний горіх, 5—7 ложок гречаного (чи пшеничного) борошна, усе ретельно перемішайте. Виливайте на розігріту сковорідку ложкою і смажте з обох боків. Оладки смакують iз підсмаженою цибулею або зі сметаною.

А насамкінець — овочевий тортик. Для його приготування знадобиться: варені 4 картоплини у мундирі, 3 морквини, 1 буряк, 4 яйця, філе 1—2 оселедців (або 200 г квашеної капусти), 2 цибулини, 2 яблука. Ще до того, як поставити варити овочі, цибулю замаринуйте півкружальцями в яблучному оцті. Зварені овочi, а також яблука натріть на велику тертку; дрібно поріжте філе оселедця та білки яєць, жовтки розімніть. Сформувати торт найкраще у спеціальній паперовій формі (але й коробка з–під справжнього торта підійде). Тож викладаємо прошарками картоплю, моркву, цибулю, оселедець (квашену капусту), білки, яблука, жовтки, буряк — і так двічі. Усе почергово перемащуємо майонезом. Я частково використовую олію (між картоплею і морквою, морквою і цибулею). Як і будь–який торт, овочевий виглядає святково, якщо його прикрасити квіточками з варених моркви та буряка чи перепелиних яєць. Ну, а те, що тортик має хоч кілька годин постояти, щоб інгредієнти збагатилися смаком одне одного, здається, зрозуміло без нагадування.

Смачного!