Путін і діти

Володимир Путін привіз до Києва космічний раритет: разом iз першою жінкою–космонавтом Валентиною Терешковою вчора він нагороджував у «Мистецькому арсеналі» українських діток–переможців конкурсу тематичного малюнку. Дійство відбувалося в «Мистецькому арсеналі» надвечір на тлі виставки «Космічна Одіссея». Від України, окрім дітей, був заанонсований до участі перший віце–прем’єр Андрій Клюєв. Це, власне, і стало єдиною подією у вчорашньому відзначенні на міждержавному рівні, тобто спільно з Росією, ювілейного Дня космонавтики. До урочистого вечора вектори програми перебування російського прем’єра та легендарної «першої леді» космосу, якій нині 74 роки, розбіглися в різні частини Києва.

Тим часом про посутнє, спільні «види на космос», йшлося вчора на міжурядових переговорах. Принаймні, як повідомила напередодні прес–служба прем’єр–міністра РФ, «у Києві буде обговорено перспективи взаємодії Росії та України в космічній галузі». Коли це число «УМ» готувалося до друку, жодні результати виїзного засідання російських урядовців ще не були відомі. А за день до цього голова Державної космічної агенції Укра­їни Юрій Алексєєв на прес–конференцції заперечив тривожні припущення журналістів: про злиття «Роскосмосу» та ДКАУ не йдеться. «Про об’єднання космічних агенцій мови немає. Єдине, про що йдеться, — це про створення єдиної просторочасової системи ГЛОНАСС, тут нам (з Росією) потрібно об’єднуватися...» ГЛОНАСС — це супутникова система навігації, яка прагне конкурувати з розробленою у Сполучених Штатах GPS. Вона створювалася ще з 1982 року як бойова система для ракетоносіїв, нині ж ця функція ГЛОНАСС є не головною. Відтак, як заявив пан Алексєєв, вузли системи попередження про ракетний напад (СПРН), розташовані в Мукачевому та Севастополі, «мають бути демонтовані, у такому вигляді (як зараз) вони Україні не потрібні». Понад те, згадані станції, які працюють у цілодобовому режимі цілий рік, обходяться держбюджету в 125 тис.доларів. «Ми впевнені, що за три роки Україна може створити нову локаторну систему кругового огляду для аналізу космічної обстановки», — стверджує пан Алексєєв.

Щодо «публічного» космосу, то Юрій Алексєєв здивував співвітчизників новиною — наша багата міжнародними боргами держава обговорює можливість відправити в космос свого посланця. Звісно, на російському «Союзі». Є короткий варіант використання коштів — робота українського космонавта на Міжнародній космічній станції 10—12 днів, а є витратніший — повноцінна його робота в складі екіпажу МКС. Другий коштує 150 млн. доларів. Про перспективи запуску «другого Каденюка» говорили минулого року керівники ДКАУ та «Роскосмоса». Так–от: до 2013 року в росіян вишикувалася довга «черга» на польоти, все забито, місць немає, тож, за словами пана Алексєєва, «політ українського космонавта може відбутися не раніше 2014 року». Принагідно зауважимо, що в інтерв’ю «УМ» радник голови ДКАУ Едуард Кузнєцов заперечив доцільність у нинішніх умовах пілотованого польоту, сказавши, що подібна пропозиція не розглядається в Держ­агентстві. Може, хтось на вищому рівні «передумав», так би мовити, вирішив порадувати співвітчизників «до празничка».