Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Промінь світла з бетону.
У Малій галереї «Мистецького арсеналу» відкрилася виставка відомого українського скульптора Жанни Кадирової під назвою «Неявні форми». Зазвичай вона експериментує з матеріальними речами, але цього разу вирішила створити великі скульптури нематеріальних об’єктів і проявити непроявлене.
Жанна Кадирова відома не тільки в художніх колах, її знають i мешканці столиці, адже деінде у Києві можна побачити вуличні скульптури цієї мисткині. Наприклад, «Лавки–графіки» на проспекті Перемоги: бетонна конструкція, покрита червоною, жовтою та білою плиткою i зроблена у вигляді діаграми, якими зображають зростання економічних показників. А в рамках минулорічної виставки «Заповнення» Кадирова закрила керамічними плитками пустоти не лише в приміщенні галереї, а й на вулиці міста. Цього разу Жанна взялася за «обробку» світла, перетворивши його на щось важке і навіки застигле за допомогою свого улюбленого матеріалу — бетону.
У тісному двокімнатному приміщенні Малої галереї «Неявні форми» виглядають досить ефектно — таке враження, що тонкі стіни ледь витримують вмонтовані в них джерела освітлення (світильники, лампи), з яких вириваються велетенські, масивні промені бетонного світла. До слова, один з об’єктів займає більше половини кімнати. Ще один експонат глядачі спершу можуть і не помітити — це звичайний офісний стіл iз комп’ютером та різними побутовими дрібницями, невеличка лампа освітлює «робоче місце» характерним уламком бетону. Щоб змонтувати таку «легкість» бетону, знадобилося неабияке вміння й шість робочих днів. «Я хотіла не лише відобразити ідею світла, а й звернути увагу на форми, які постійно присутні у нашому житті й на які ніхто не звертає уваги. Приміром, тіні, промінь від камери спостереження», — пояснила Жанна Кадирова в коментарі «УМ».
Над бетонними формами художник чаклувала також і цієї зими, працюючи над встановленням скульптури в Пермі: двометрове «надкушене» яблуко, зроблене з цегли зі зруйнованих пам’ятників архітектури, тепер вiдiграє роль своєрідного символу міста.
Виставка триватиме до 17–го квітня.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>