На безриб’ї й мером станеш

25.03.2011

Мешканці стольного града Києва не довіряють міській владі й жадають висловити цю позицію на виборах мера. Лише 6 відсотків киян згодні чекати на муніципальні вибори до 2014 року. Решта прагне змін і якнайшвидше, причому 25 відсотків готові йти на виборчі дільниці негайно, та бодай у найближчу неділю. Такі дані соціологічного опитування, яке проводилося з 11 по 17 березня завдяки поквартирному обходу киян, оприлюднила днями шанована Громадська організація «Комітет виборців України». Але за кого голосувати? Так само, як і в 2008 році, пропозиція прохідних кандидатур невелика, як сказав би класик, «узок круг демократов, слишком далеки они от народа».

Однак з’явилося і нове обличчя, принаймні нове у списку претендентів на посаду мера. Наприклад — Юлія Тимошенко. Її КВУ включила в реєстр потенційних пошуковувачів. Утім за харизматичну лідерку опозиції сьогодні готові проголосувати лише 10,7 відсотка опитаних киян. Першість веде екс–претендент, славетний боксер Віталій Кличко — йому довірилися б 22 відсотки респондентів. «Бронзу» в опитуванні взяв наш одвічний нігіліст, «пан проти всіх» — вкинути у скриньку свій порожній бюлетень, тобто проголосувати проти всіх, є схильні аж 9,2 відсотка опитаних. Далі йде нинішній голова КМДА Олександр Попов, у міцну господарську хватку якого вірять 9 відсотків киян. Для порівняння — один iз його попередників, Олександр Омельченко, має, за дослідженням КІВУ, майже такий самий рівень довіри — 8,7%. Але ж до Сан Санича були ще дві каденції Леоніда Черновецького! Хороша пам’ять у киян. Принагідно вкажемо й рейтинг пана Космоса — трохи більше одного відсотка, тобто з огляду на статистичну похибку, вважайте, цілковите зеро. Розлюбили бабусі Леоніда Михайловича.

Нагадаємо, завдяки юридичним хитрочитанням, минулої осені столиця, на відміну від решти України, не обирала ні голову, ні Київраду, такий шанс законодавці відтермінували до 2014–го, щоб, як вважають політологи, встигнути «розкрутити» ставленика Банкової Олександра Попова. Його сьогоднішні 9 відсотків можна вважати і непоганим показником як для «гладкого» чиновника, якого досі ніхто не знав і який навіть натепер не став яскравим персонажем великої політики. Ще має час до 2014–го? Особливо, якщо ізолювати претендентів, тобто претендентку, може, й в буквальному сенсі — у слідчий ізолятор.

А от склад Київради, якби виборчі перегони відбулися зараз, змінився б кардинально. «Батьківщина» має, згідно з опитуванням КВУ, 16,6% симпатиків серед киян, партія «УДАР» Кличка — 11, «Сильна Україна» Тигіпка — 6,3, Яценюковий «Фронт змін» — 5,9. І тільки 5,8 відсотка мешканців столиці ладні бачити серед депутатів Київради членів Партії регіонів.

Водночас, як зазначають у КВУ, політики–агітатори мають широке поле для роботи — понад 15 відсотків респондентів не визначилися зі своїм вибором, а ще близько семи відсотків не бажають, принаймні зараз, йти на вибори.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>