Лівія розбрату
«На вулицях лежать десятки тіл — не лише дорослих, а й дітей. Лікарню розбомбили, моїм вдалося лише повідомити, що вони сидять удома й бояться вийти на вулицю». «У моєї мами, яка працює в госпіталі у Мізді, все нормально — військових дій там немає». «Врятуйте — допоможіть зв’язатися з дочкою! З неділі не можу до неї додзвонитися — очевидно, авіація розбомбила антени мобільного зв’язку, інтернету теж немає...»
Такими розпачливими повідомленнями обмінюються на форумах в інтернеті родичі українських медиків, які працюють у буремній Лівії. Після початку воєнної операції «Світанок Одіссея» зв’язок із нашими співвітчизниками в Тріполі, Місураті, Збеї, Мізді й тим паче опозиційному Бенгазі фактично урвався. Україна вживає заходів для їх евакуації, проте організувати її нелегко, адже багато хто не має можливості навіть повідомити про місце свого перебування.