Синод активно обирає наступника

У львівських Брюховичах триває Синод єпископів Української греко–католицької церкви, котрі зібралися, аби визначитися з новим главою найбільш прозахідної української Церкви. Як повідомляє департамент інформації УГКЦ, понеділковий день роботи, у котрий відбулося чотири голосування, завершився вечірнею. Жодної офіційної інформації щодо голосувань немає, адже учасники собору давали церковну «обітницю про нерозголошення», а жодних світських осіб на високе зібрання єпископів не запрошують.

За інформацією «УМ», коло основних претендентів на посаду вже звузилося до кількох осіб, адже переговори між різними групами єпископів велися значно раніше. Тривають вони і зараз. Чимало залежатиме від планування в УГКЦ, зокрема яку розвиткову стратегію вона обере — ліберальну чи націоналістичну. У будь–якому разі серед основних претендентів (про це писала «УМ» у вчорашньому номері. — Авт.) залишився Борис Ґудзяк, ректор Українського католицького університету, відомий своїми ліберальними поглядами й водночас непохитними моральними принципами. Найбільш яскраво це проявилося при спробі з боку відомства Валерія Хорошковського «підписати» його у справі бунтівних студентів. Саме «доктор Гарварду» Борис Гудзяк є найбільш освіченим iз претендентів. Мінусом для його обрання є певна дистанція щодо кліру, котра породжує звинувачення у зарозумілості.

Іншим, не менш впливовим, претендентом є Львівський архієпископ Ігор Возняк, котрий за часів комуністичних репресій був відданим діячем УГКЦ так званого «катакомбного періоду». Ще у 70–х він вступив до підпільного монастиря й у підпільній же семінарії почав вивчати філософію та богослов’я. Щоправда, порівняно з ректором УКУ, у нього значно «вужчий» освітній ценз. Та й особливою комунікабельністю чи лібералізмом він не відрізняється. Утім саме за нього горою стоїть потужне чернече згромадження редемптористів, котре на Синоді представляють кілька впливових єпископів.

Серед фаворитів i представники поміркованого шляху, що правлять у Польщі — Іван Мартиняк, митрополит Перемисько–Варшавський, та Володимир Ющак, єпарх Вроцлавсько–Ґданський. Іван Мартиняк, прогнозований і нейтральний завдяки мудрості ти виваженості, зажив доброї слави серед єпископів. Свого часу він був навіть єпископом–помічником примаса Польщі. Мінусом для його обрання є поважний вік. Тож через це Синод може зупинитися на іншому «польському греко–католикові» Володимирі Ющакові, котрий має добрі стосунки з Ватиканом.

Вірогідним кандидатом вважають і Богдана Дзюраха, секретаря Синоду єпископів УГКЦ. Свою теологічну освіту він удосконалив на Заході — у Варшаві, Страсбурзі та Римі. Щоправда, завдяки стрімкій кар’єрі й безкомпромісності вольового керівника, зажив чимало «неприхильників».

Серед вірогідних кандидатів джерело «УМ» назвало й уродженця США Гліба Лончину, прокуратора Верховного архієпископа в Римі й апостольського візитатора греко–католиків Італії, Іспанії й Ірландії. Його вважають одним iз найвпливовiших адміністраторів церкви, зі стратегічним баченням усіх посталих перед релігійною Україною проблем. Утім, як уточнило джерело «УМ», жодної офіційної та підтвердженої інформації ніхто мас–медіа не надасть до остаточного вибору і погодження кандидата Ватиканом, адже через це вибори можуть визнати недійсними.