Ядерний прогрес чи «декаданс»?

Аварійна ситуауція на японських АЕС змусила решту країн пильніше придивитися до власного «мирного атома». Німеччина на три місяці призупинила роботу енергоблоків 1970–х років будівництва, щоб перевірити їхню безпечність, Венесуела взагалі відмовилася від атомної енергетики. В Україні ж, як запевняють у Національній атомній енергогенеруючій компанії «Енергоатом», усе спокійно: вітчизняні АЕС — Запорізька, Південноукраїнська (Миколаївська область), Хмельницька і Рівненська — значно більш безпечні, ніж японська «Фукусіма–1». Усі українські енергоблоки мають подвійний захист реактора та, на відміну від японських, не менше двох систем безпеки.

«Наші АЕС витримають землетрус і в 9 балів», — запевнила журналістів керівник Центру інформаційної політики і зв’язків iз громадськістю НАЕК «Енергоатом» Наталія Козлова. Проектанти навіть прорахували ситуацію, коли, скажімо, на станцію впаде літак. Не загрожують катаклізми й закритій Чорнобильській АЕС. Саркофаг, який був споруджений над розваленим блоком четвертого реактора, сконструйований так, щоб витримати не тільки стихійне лихо, а й вибухи бомб.

Про те, що нашим АЕС не загрожують жодні землетруси, кажуть і сейсмологи.

Проте компанія «Енергоатом» посилює контроль за роботою АЕС. «Не виключено, що нам доведеться змістити пріоритети в програмах підвищення безпеки та надійності українських АЕС», —  каже президент компанії ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський. Тепер, після надзвичайної ситуації в Японії, директори українських АЕС повинні посилити режим роботи станцій, уточнити плани евакуації та взаємодії з МНС, Держводгоспом, підприємствами та організаціями у випадках виникнення різних видів надзвичайних ситуацій.

Цими днями на українських АЕС проводять перевірку готовності системи аварійного реагування, системи оповіщення та зв’язку, перевіряють готовність персоналу аварійних груп та бригад до реагування в разі виникнення аварії. На станціях також посилено режим охорони.

На Запорізькій АЕС запевняють: у них усе під контролем. «Район розміщення ЗАЕС вважається у сейсмічному сенсі достатньо спокійним, він розташований у п’ятибальній сейсмічній зоні, — повідомляє інформаційний центр ЗАЕС. — Відповідно до «Норм проектування сейсмостійких атомних станцій» та «Норм  будівельного  проектування  атомних  станцій»  усі  об’єкти  Запорізької  АЕС,  важливі  для безпеки, спроектовано за першою категорією сейсмостійкості».

Втім незалежні експерти ствер­джують, що на ЗАЕС не все так добре, як кажуть. «Є небезпека повеней, і в разі прориву дамби є ризик затоплення сховища відпрацьованого ядерного палива на ЗАЕС», — зауважив у розмові з «УМ» експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру України Дмитро Хмара.

Тим часом на Хмельницькій АЕС учора відбулися планові навчання з ліквідації наслідків аварійної ситуації. На станції перевіряли боєздатність підрозділів пожежної частини з охорони ХАЕС, відпрацьовували взаємодії оперативного персоналу та підрозділів пожежної охорони і «гасили» електрообладнання під напругою. А вже через тиждень тут відбудеться «планова перевірка систем оповіщення промислового майданчика та п’ятикілометрової зони ХАЕС iз практичним включенням сирен на промисловому майданчику ХАЕС, а також у навколишніх населених пунктах — місті Нетішин, селах Комарівка та Полянь Славутського району», — повідомили нам в інформаційному центрі ХАЕС.

Рівненська АЕС працює упівсили. Як повідомили «УМ» на станції, зараз на ремонті перебувають два енергоблока — перший та четвертий. Але, як запевняють, жодної небезпеки вони не таять. Ремонт — плановий. «15 березня зупинили роботу енергоблока №1, а з 21 березня планують поновити роботу енергоблока №4», — повідомили в інформаційному центрі станції. Варто додати, що на РАЕС ремонти — не рідкість. Два з чотирьох реакторів тут працюють уже понад 30 років, що перевищує термін експлуатації. «У грудні 2010–го було подовжено на 20 років експлуатацію найстарішого українського енергоблока — №1 на Рівненській АЕС. Уже через місяць після цього на ньому сталася аварія. На черзі за подовженням у 2011–му — енергоблок №2 РАЕС. Упродовж наступних десяти років планується проробити те саме ще з 11 ядерними блоками», — каже Дмитро Хмара. Наразі паралельно з ремонтом на РАЕС проводять перевірки оповіщення, інструктаж та тренування персоналу в разі знеструмлення станції та в разі сейсмологічної активності. Що ж до землетрусів, то сейсмічні розрахункові впливи на РАЕС становлять менше трьох–чотирьох балів і не приховують реальну небезпеку.

Тим часом незалежні експерти запевняють: безпечних реакторів не існує, і закликають зробити висновки з аварії у Японії та відмовитися від планів розбудови атомної енергетики в Україні (згідно з «Енергетичною стратегією України до 2030 року», в країні побудують ще 20 нових реакторів). «У той час, коли ситуація навколо АЕС в Японії все погіршується,  а провідні країни світу заявляють про перегляд своїх ядерних планів, керівництво України робить вигляд, що нічого не відбувається. Ми маємо усвідомити, що кожен вибух на АЕС «Фукусіма–1» означає прихід ядерного декадансу», — каже координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України Артур Денисенко.