Книжкам у храмі не місце?

Найпотужніша львівська наукова бібліотека імені Стефаника «не витримала» і звернулася до суду з позовом на ухвалу міської ради. Нагадаємо, за ухвалою міських депутатів храм апостолів Петра і Павла, або ж костел єзуїтів, передали Львівській архієпархії Української греко–католицької церкви. Суть проблеми в тому, що «совєтська» влада свого часу віддала один iз найбільших львівських храмів у розпорядження бібліотеки, яка там влаштувала книгосховище.

Сам храм збудував римо–католицький орден єзуїтів, а бібліотекарів у ньому оселили комуністи в 1970–х роках — до того часу там був склад. Працівники книгозбірні й не протестували б, якби не одне «але»: складати свої фоліанти вони просто не мають де. Щоправда, міська влада пропонувала кілька приміщень, однак жодне з них бібліотекарів не влаштувало. Прийнятними для бібліотеки є колишні військові склади та колишні їдальні військових льотчиків, але ці будівлі перебувають у власності Міноборони. Тож вирішити це питання силами самої міськради, в обхід військовиків, навряд чи вдасться.

За словами директора бібліотеки професора Мирослава Романюка, вони не проти того, аби храм належав греко–католикам, однак ухвала міських депутатів не пропонує конкретного альтернативного приміщення для книгосховища. Пан Романюк нагадує, що, за постановою Кабміну, повернення культових споруд може відбуватися лише після вирішення питань, пов’язаних із переміщенням навчальних закладів чи наукових установ, які в них розташовані. А конкретного місця досі не визначено, хоча у церкві Петра і Павла вже навіть провели першу літургію.

Наразі старовинна література запакована і готова до перевезення в інше приміщення, а головний бібліотекар засипає листами всі можливі київські установи. Суд має відбутися на початку квітня, а у міській раді директорові наразі пообіцяли підшукати прийнятне приміщення до 31 березня.