На гору, до Шевченка

      У суботу на Чернечій горі, що в Каневі, зібралися тисячі людей з усієї України. 22 травня виповнилося 143 роки від дня, коли тіло Тараса Шевченка, як він і заповідав, перевезли зі Смоленського кладовища, що в Петербурзі, на схили Дніпра. Покласти квіти на могили Кобзареві приїхали і столичні політики. Так, Володимир Литвин перервав свій лікарняний і поклонився Тарасу першим, після нього покласти квіти Шевченку прибули представники «Нашої України»: Віктор Ющенко разом з однодумцями Юрієм Костенком, Павлом Мовчаном, співачкою Оксаною Білозір, Іваном Зайцем, народним артистом України Миколою Мозговим. До речі, підйом на Чернечу виявився справжнім випробуванням — аби покласти квіти на Тарасову могилу, люди простоювали в черзі до крутих і єдиних сходів, що вели вгору, по 10-15 хвилин. Натовп підтягнувся ще більше, коли після невеличкої панахиди на Чернечiй горi «Наша Україна» провела мітинг. «Тут зібралися тисячі людей, і так триває з того часу, як Тараса перенесли з імперського холоду Росії на рідну землю. Сьогодні ми побачили, що за ці майже півтора століття не поменшало українців, котрі приходять щороку йому вклонитися», — сказав Павло Мовчан. Водночас лідер «Нашої України» Віктор Ющенко акцентував на тому, що в цей день представники вищої виконавчої влади держави не прийшли до Шевченкової могили.

      Погодився з такою заявою і колишній директор Канівського музею імені Тараса Шевченка Ігор Ліховий. Його кілька місяців тому звільнили з посади нібито через закінчення контракту з Міністерством культури. Втім чоловік переконує, що безробітним став через свою принциповість. «Мені дуже симпатична позиція Володимира Литвина, який написав Президентові звіт про жахливий стан шевченківських міст, — розповідає Ігор Ліховий, — але страхає реакція влади. Вона підтримала критику! Чи не тому, що зрозуміла, як на цьому можна отримати ліві доходи?». На його думку, граючись необхідністю відбудовувати все, що пов'язано з Шевченком, і прикриваючись добрими намірами, тепер чиновники відмиватимуть на реконструкціях кругленькі суми. Є у пана Ігоря і підтвердження страшних підозр. «Минулого року було затверджено проект на реконструкцію музею вартістю близько 11 мільйонів гривень. Згодом мене звільнили. Тепер уже новий директор заявляє про якісь 95 мільйонів, які необхідно виділити на той самий об'єкт!» — обурюється Ігор Ліховий.

      Чоловік переконаний, що зараз у Каневі йде бійка за землю біля Чернечої гори. Причому боротьба за те, хто використовуватиме бренд українського улюбленця Шевченка на президентських виборах, відбувається без жодного натяку на джентльменські правила. «6-го березня у Канів прилетів на гелікоптері Президент із Табачником і Медведчуком. Табачника я бачив тут востаннє років шість тому, Віктора Володимировича — взагалі вперше. Кучма за 15 хвилин пробіг по всіх музеях, нікого не вислухав: поспілкуватися з гарантом не допустили навіть працівників музею», — каже він. І додає, мовляв, усе це виглядало так, ніби Президент урочисто передавав об'єднаним соціал-демократам Чернечу гору...

Цікаво знати

      Поклонитися на могилу Шевченка щороку приїжджає 100 тисяч відвідувачів із 40 країн світу. За час існування заповідника на Чернечу гору піднімалися Леся Українка, Олена Пчілка, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Марко Вовчок, Ольга Кобилянська, Райнер Марія Рільке, Максим Горький, Микола Рєзков, Павло Чубинський, Самуїл Маршак, Корній Чуковський, нобелівські лауреати Жан-Поль Сартр та Іван Бунін. До речі, останній наприкінці свого життя напише: «Згодом я бував на могилах багатьох великих людей, але нічого величнішого, прекраснішого, ніж могила Кобзаря,  не бачив».