Дата Міжнародного жіночого дня «устаканювалася» довго. Прийнято вважати, що в європейському масштабі день боротьби жінок за рівні права з чоловіками почали відзначати 8 березня 1911 року. Саме цю дату, запропоновану відомою соціалісткою та феміністкою Кларою Цеткін, було обрано на ІІ Міжнародній жіночій конференції, що проходила в Копенгагені у серпні 1910–го. Чому саме 8 березня — лишається загадкою. Одні джерела стверджують, що у промові на копенгагенському форумі Цеткін згадала про так званий «марш порожніх каструль», який пройшов у Нью–Йорку саме 8 березня 1857 року. Тоді тисячі американок висипали на Манхеттен, стукаючи в порожні каструлі. Вимагали рівності з чоловіками насамперед в оплаті праці. Марш був яскравим і гучним. Втім деякі джерела, назвемо їх «злі язики», стверджують, що серед нью–йоркських емансіпе переважали проститутки. Як би там не було, але стенограма згаданої промови Клари Цеткін не збереглася в аналах історії (а швидше, просто не велася), відтак ніхто не може напевно сказати, чим керувалася провідниця феміністичного руху, пропонуючи 8 березня як дату Міжнародного жіночого дня. Хтось припускає, що вона орієнтувалася на єврейське свято Пурім, хтось — що на датовану березнем 1848 року обіцянку короля Прусії провести реформи, зокрема й надати жінкам виборче право.
У перші роки потому Міжнародний жіночий день, тобто політичні марші за рівні права чоловіків та жінок, відзначали у різні дні березня. Так, 1911 року в Німеччині, Швейцарії, Австрії, Данії маніфестації відбулися 19 березня, у наступні роки в різних країнах день жіночої солідарності «стрибав» по березню — 2–го числа, 9–го, 12–го. У царській Росії уперше жінки консолідувалися на потужну політичну акцію 8 березня ( а за старим стилем — 23 лютого) 1917 року. Отож позначити цей день в календарі вирішила й радянська влада. Ініціативу проголосувала Комуністична жіноча конференція 1921 року.
Проте довгі десятиліття 8 березня було звичайнісіньким робочим днем, нічого урочистого. Так, у 1925 році газета «Правда» писала про те, що «на честь Дня міжнародної солідарності жінок у Москві будуть продавати галоші». Лише в 1966–му 8 березня вперше позначили як «червоний день» календаря — дали радянським людям зайвий шанс випити і повіншувати жіноцтво. Тобто маємо ще одну «круглу» дату — 50 років від перетворення цього дня з політизованого свята «паш ангеліних», асфальтоукладниць і багатоверстатниць на просто свято жінок — усіх, трудівниць і лінивих, старих і тих, що пішки під стіл ходить. Таке собі «статеве» свято.