Для малих ласунів звучить не переконливо, що в магазинних цукерках чи печиві багато консервантів чи барвників. Утім мами розуміють, що навіть солодощі краще їсти домашні. А вони можуть бути дуже схожими на промислові і за смаком, і за назвою.
«Рафаелло». Потрібно: 1 банка згущеного молока, по 200 г вершкового масла та кокосової стружки, 1 склянка чищеного мигдалю, 1 пакетик ванільного цукру чи ваніліну. М’яке масло змішуємо виделкою зі згущеним молоком та ваніліном, додаємо 100 г кокосової стружки і вимішуємо, допоки все не перетвориться на однорідну масу. Ставимо на кілька годин у холодильник. Потім відколюємо по невеликому шматку маси й «обгортаємо» нею обсмажений мигдаль. Насамкінець кожну кульку обкачуємо в кокосовій стружці. Смакувати домашніми цукерками можна після півгодинного охолодження.
Вівсяне печиво. Потрібно: 2 чашки вівсяних пластівців (краще грубiших), 0,5—1 чашка борошна, 2 столові ложки кунжутного або лляного насіння, 1 чайна ложечка кориці (можна замінити цедрою лимона), 0,5 чашки подрібненого мигдалю (чи будь–яких горіхів), 2/3 чашки рисового сиропу (меду), 3 столові ложки олії, 0,5 чашки сухофруктів, дрiбка солі. У глибокій мисці змішати вівсянку, борошно, насіння, сухофрукти, горіхи, корицю та сіль. В іншій посудині — мед та олію. З’єднати і перемішати разом. Викласти тісто на деко та розпластати рівномірно (завтовшки близько 1 см). Випікати в розігрітій до 160 градусів духовці 30—35 хвилин. Коли корж охолоне, розрізати на прямокутники.
«Нутелла». Потрібно: по 1,5 склянки молока та цукру, 3 столові ложки какао та борошна, 50 г розтопленого вершкового масла, пригорща подрібнених горіхів. Усі інгредієнти треба варити на невеликому вогні, помішуючи, 5—10 хвилин, доки маса не загусне. Насамкінець вилити в баночку.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
