«Я вимагаю, аби ви припинили це катування!» — з такою заявою звернувся до судді Володимира Мінасова на останньому засіданні один з адвокатів підсудних Юрій Шуляков, який повiдомив, що його підзахисні не даватимуть свідчень, доки їх не нагодують! Виведені з камери о сьо­мій ранку і доправлені до зали засідань, Антон Харитонов, Сергій Дьомін і Євген Федорченко не одержали ані крихти хліба, ані склянки води! А конвой не дозволяв бодай напоїти хлопців водою. Якщо зважити ще й на постійні маніпуляції сторони звинувачення фактами, то можна зрозуміти стан підсудних, які, нагадаємо, так і не визнали своєї причетності до організації вибуху в Свято–Покровському соборі 28 липня 2010 року.

Попри невдоволення й протести громадськості, працівників музеїв та активістів–захисників старого Києва, Національний заповідник разом із комплексом споруд «Софія Київська» таки передали до сфери управління Міністерства культури й туризму. Відповідне рішення було прийняте урядом і вже оприлюднене на офіційному сайті Кабміну.

Стрітенням завершується різдвяний цикл свят. Воно відзначається через 40 днів після Різдва у пам’ять про те, як на 40–й день по народженні Діва Марія та Йосиф–обручник принесли немовлятко Ісуса до Єрусалимського храму, аби посвятити первістка Богові. Там святе сімейство зустрів праведник Симеон — старенький і сивий. Він чекав на зустріч зi Спасителем багато років. Як записано в Євангелії від Луки, Симеон свого часу не повірив, що Месія може народитися від Діви Марії. Отож Святий Дух тримав його на землі, аби старець зміг–таки побачити здійснення пророцтва. Він відійшов в інший свiт лише тоді, коли побачив немовля та узяв Його на руки. Симеон провістив, що Ісусові судилося вийти «на спасіння людей» і подякував силам небесним, що відтепер уже матиме вічний спокій. Це свято вважається також стрітенням, зустріччю Старого і Нового Заповітів. Це свято церква почала урочисто відзначати з кінця V століття, хоча в Єрусалимі ранні християни стали відзначати його на століття раніше. Наступного дня після Стрітення Східна Церква святкує пам’ять праведних Симеона й Анни.

Кореспонденти «України молодої» вже неодноразово доводили, що свою журналістську справу добре знають. Черговий доказ гострого «УМівського» пера — перемога завідувача відділу «України молодої» Ліни Кушнір у Всеукраїнському конкурсі серед журналістів на краще висвітлення реформування системи соціальної допомоги, який проводили Міністерство соціальної політики та Національна спілка журналістів України. Ліна Кушнір посіла почесне друге місце й отримала цінний подарунок — цифровий фотоапарат. Вітаємо колегу з перемогою. Так тримати, Ліно!

15 лютого 1989 року радянські війська остаточно покинули Афганістан. За офіційною версією, останній командувач Обмеженого військового контингенту генерал–лейтенант Борис Громов перейшов прикордонну річку Амудар’я, заявивши, що: «За моєю спиною не залишилося жодного радянського солдата». При цьому генерал–лейтенант забув про тих, хто залишився в афганському полоні. Крім них, за десять років війни живими не повернулися близько 15 тисяч радянських солдатів та офіцерів, з яких 2 378 українців. Вони заплатили своїм життям за геополітичні амбіції Кремля та намагання втримати Афганістан у політичній орбіті СРСР.

До весни залишилось якихось два тижні, а зима лише набирає обертів. Цими вихідними вдарили рекордні морози. Різке похолодання, хуртовини та ожеледиця вмить паралізували автошляхи та знеструмили села. Завтра ж на сході країни прогнозують 30 градусів морозу (!) вночі. «Протягом тижня утримається холодна погода, нічна температура по Україні становитиме від 17 до 22 градусів морозу, вдень підніметься до мiнус 10—15 градусів, — розповіла «УМ» начальник відлілу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Людмила Савченко. — Найхолодніше буде на Лівобережжі, східних та північних областях України — до 25 градусів морозу вночі. А завтра на сході прогнозуємо і до мiнус 30». За словами Людмили Іванівни, протягом тижня буде переважно без опадів, лише на південному заході країни може випасти невеликий сніг.

Монумент Соборності України, зведений у центрі майдану Рози Люксембург, запам’ятається харків’янам як пам’ятник iз найкоротшою історією: на 10–ту річницю Незалежності його збудували, на 20–ту — знесуть. «Пройде засідання містобудівної ради, на якому розглянуть варіанти нового монумента, — прокоментував новину мер міста Геннадій Кернес. — Це не тільки моє рішення. Це рішення в тому числі й громадських організацій, якi брали участь десять років тому у відкритті цього пам’ятника». Пан Кернес також назвав прізвища двох скульпторів, котрi вже запропонували свій проект, і повідомив, що заміна монументів пройде у рамках глобальної реконструкції згаданого майдану.

Голова КМДА Олександр Попов підписав розпорядження, де визначено максимальні надбавки до ціни, які можуть встановлювати виробники. Про це повідомляє прес–служба київської влади. Зокрема, міська адміністрація встановила такі надбавки: 8% на житнє та пшеничне борошно вищого, першого і другого ґатункiв, 12% на хліб iз борошна вищого ґатунку вагою понад півкіло та вироби для діабетиків, 10% на м’ясо птиці, варену ковбасу, молоко, сир, сметану, вершкове масло, олію та яйця, 12% на макаронні вироби, крупи і цукор, 15% на яловичину і свинину.

Із потужного експортера продуктів харчування наша країна поступово перетворюється на імпортера. Днями перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Вадим Копилов повідомив: Україна вже найближчим часом закупить вершкове масло у сусідній Білорусі та гречку — у далекому Китаї. Експерти пояснюють — це вимушений крок, на який іде уряд під тиском обставин, що склалися. Проте суттєвого впливу на ціни внутрішнього ринку він не матиме.