Збій файлів

27.01.2011

У це важко повірити, але розлади поведінки, «шизоїдні» вчинки та відверті дивацтва можуть бути викликані не проблемами з головою, а діяльністю окремих бактерій. Це підтверджують яскраві приклади, зафіксовані в історії медицини.

Так, Мадлен Каннінгем в Університеті штату Оклахома в Оклахома–Сіті говорить, що хвороба під назвою хорея Сіденгама може провокуватися стрептококом. Бактерія здатна приєднуватися до рецепторів у зоні мозку, що контролює рухи. Внаслідок складного ланцюжка реакцій у хворої людини можуть смикатися м’язи, з’являється низка емоційних проблем, які не виліковуються у психологів. Пацієнту допоможе тільки лікування від стрептококової інфекції, тоді зникне і «нервова» симптоматика.

У цьому контексті вчені наводять історію Семмі Малоні зі штату Мен. До 12 років він був здоровим, поводився, як і всі підлітки. Але в 2002 році його характер почав різко змінюватися. Мати хлопчика згадує: «Уперше я помітила деякі негаразди в поведінці сина, коли побачила, як він ходить по двору із заплющеними очима. На моє запитання, чим він займається, Семмі відповів, що запам’ятовує».

Наступного дня хлопчик знову ходив із заплющеними очима і користувався тільки задніми дверима. Далі він почав затримувати дихання, носити одяг лише окремих кольорів, забороняв відчиняти вікна в кімнаті або вимикати світло. Кожного дня до переліку існуючих «бзиків» додавалося якесь нове дивацтво.

Звісно ж, батьки намагалися допомогти дитині — спочатку самотужки, а потім почали водити до лікарів. На жаль, спеціалісти ніяк не могли з’ясувати причину нездужання Семмі. Хлопчику встановили діагноз «обсесивно–компульсивний розлад», а потім і «синдром Туретта», повідомляє агенція «Медлінкс». Але стан хворого далі погіршувався. Тоді друзі сім’ї запропонували протестувати хлопчика на стрептокок. Зазвичай ця інфекція викликає лише звичайний біль у горлі, і більш нічого, тому пропозиція видавалася хибною. Але в лабораторії з’ясувалося, що в хлопчика справді був стрептокок. Семмі довелося впродовж кількох років вживати антибіотики, щоб остаточно позбутися непроханих «гостей». Коли інфекцію вдалося здолати, зникли і всі порушення поведінки.