«Ой, ой, ой, ти до душі припало...»

26.01.2011
«Ой, ой, ой, ти до душі припало...»

Скільки б дієтологи не переконували, що жири — це не надто корисно, небагато є українців, хто хоча б раз на місяць та не з’їв апетитний шматочок сала. А для селян цей продукт узагалі стратегічний, який про запас засолюють у банки й діжки. Кажуть, є хліб (картопля) і сало — голодні не будемо. А салу, як і будь–якому іншому продукту, можна надати різних смаків.

 

Щоб замаринувати сало (най­смачніше — з прошарками м’яса), треба ретельно пошкребти шкірку і порізати його на прямокутники 5 на 10 см — такі найзручніше складати у скляні банки, обмити й обсушити. Потім у холодну кип’ячену воду додаємо сіль із розрахунку 100 г на 1 л рідини та спеції (по половині чайної ложки): хмелі–сунелі, мелений чорний перець, горошини суміші перців та духмяного, кілька лаврових листків. Далі заливаємо цим розсолом сало: на трилітрову банку, в якій щільно накладено сало, потрібно трохи менше літра маринаду. Зверху кладемо розчавлений часник (середня гострота і не дуже нав’язливий запах — п’ять зубчиків). Закриваємо кришкою і ставимо у холодильник. Через 4—5 днів мариноване сало готове. З часом воно буде трохи солоніше, але від того не менш смачне.

Як холодну закуску — з хроном і чорним хлібом — подають запечене сало. Зробити його простіше простого. Шматок сала з прорістю чи підчеревину (близько 1 кг) натираємо сіллю і перцем, кладемо у спеціальний пакет для запікання, зав’язуємо і готуємо у нагрітій до 180—190 градусів духовці. Через кілька хвилин пакет надметься, усередині зашкварчить, поступово він наповниться жиром. Хвилин через 60—80 діставайте, коли охолоне, покладіть у холодильник, щоб остаточно затверділо, і можете нарізати, але обов’язково гострим ножем.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>