71–річний японець Кокі Най (справжнє ім’я Іван Боришко) дочекався визнання своєї другої історичної батьківщини. Президент Віктор Янукович під час візиту до Японії вручив спорстмену державну нагороду «за значний особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток українсько–японських гуманітарних відносин». Борець професійного сумо українського походження й справді жива легенда: за свою кар’єру він вигравав Імператорський кубок 32 рази. Це досягнення досі не перевершив жоден iз сумоїстів. Історія ж його сім’ї могла б стати блискучим сюжетом для кінофільму.
Кокі Най народився у 1940 році в місті Сікука на острові Сахалін. Його батько — Маркіян Боришко родом iз села Рунівщина Полтавської губернії (нині цей населений пункт належить до Зачепилівського району Харківської області), мати — японка Кійо Ная із села Камоенай. Їхню зустріч можна назвати справді доленосною. Учителька кравецької справи Кійо через сварку з батьками виїхала на Сахалін, куди доля закинула й Маркіяна — він переселився на острів під час столипінських реформ. Закохані Маркіян і Кійо, попри 18–річну різницю у віці, побралися і заснували ферму з виготовлення молочних продуктів, у них народилося троє дітей.
Кокі Наю так і не судилося запам’ятати батька. Під час Другої світової війни за підозрою у шпигунській діяльності японська поліція помістила Маркіяна Боришка в резервацію в селі Мікінай на острові Сахалін, де утримували вихідців з України і Польщі. Остаточно зв’язок iз родиною було втрачено під час окупації острова СРСР. Дружині Маркіяна з дітьми довелося рятуватися втечею. Тим часом українця посадили до в’язниці. Коли Боришко вийшов на волю, намагався розшукати свою родину. Але марно. Батько чемпіона помер у 1960 році у злиднях і самотності. У цей час його син Кокі Най завоював свій перший чемпіонський титул. Закінчивши кар’єру у 1971 році, одержав іменну ліцензію й очолив школу Тайхо–бея. Після виходу на пенсію залишив школу зятю. У 2002 році Кокі Най відвідав Україну.
ДО РЕЧІ
У рамках візиту до Японії Президент України Віктор Янукович зустрівся також з імператором Акіхіто та підписав з прем’єр–міністром Країни Східного Сонця угоду про позику в сумі 100 мільйонів доларів.