Дев'ятнадцятий раунд російсько-українських переговорів, що проходили 13—14 травня і стосувалися розподілу Азовського моря, Керченської протоки і Чорного моря, закінчилися погодженням проекту статей, що ввійдуть до Договору про українсько-російський державний кордон в Азовському морі, Керченській протоці і в Чорному морі та угоди про співпрацю з питань судноплавства, рибальства і охорони навколишнього середовища в цих водах. Про це повідомив позавчора перший заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик.
Отже, встановлено три точки морського кордону в Азовському морі і Керченській протоці, на які опиратимуться у проведенні остаточної лінії розмежування. Початкова точка є одночасно останньою точкою лінії сухопутного українсько-російського державного кордону — вона розташована на узбережжі між українським Новоазовськом і російським Таганрогом. Кінцева точка, як пояснив п. Моцик, лінії кордону в Азовському морі і одночасно початкова точка кордону в Керченській протоці буде знаходитися на лінії, яка з'єднує мис Хроні (Україна) і мис Ахіллеон (РФ)... Кінцева точка в Керченській протоці і початкова цього ж кордону в Чорному морі знаходитиметься на лінії, яка з'єднує мис Киз-Аул (Україна) і мис Залізний Ріг Російської Федерації. На думку дипломата, розстановка точок — це значний прогрес у перемовинах з росіянами. Проте попереду залишається вирішити найголовніше — з'єднати ці точки лінією державного кордону так, як це бачить українське МЗС.
У питанні демаркації Азова Україна наполягає на позиції «68/32», тобто, щоб 68 відсотків морської акваторії належали до українських вод, і відповідно, 32 — до російських. Росія ж пропонує «компромісні» «50 на 50». «Наша позиція базується на нормах і принципах міжнародного права, зокрема, положеннях Конвенції ООН з морського права 1982 року. Відповідно до цієї Конвенції, в таких випадках лінія, яка розмежовує водні акваторії двох суміжних держав, визначається на основі ряду принципів. Таких як, зокрема, принцип серединної лінії, принцип пропорційності берега», — зазначив заступник міністра. Цікаво, що дана Конвенція діє також і в Росії, проте, як оригінально зауважив Моцик, потрібно домовитися, які береги враховувати і чи будуть враховані лимани.
Стосовно розподілу Керченської протоки, то позиція України добре відома, нагадав дипломат і додав: «Ми виходимо з того, що кордон у Керченській протоці був установлений ще за радянських часів у відповідності до законодавства й інших легітимних процедур того часу. І зараз сторони мають це підтвердити». Зовсім інше бачення у Росії, яка прагне розподілу по Керч-Єнікальському каналу. Якщо це станеться так, то тоді наша Тузла опиниться у «сусідських» водах і невідомо у якому статусі: українського анклаву чи «бєзвозмєздного» подарунка дружньому народові. За словами Олександра Моцика, на переговорах острівне питання не порушувалося. Позиція українського МЗС тут незмінна — острів Тузла є українським островом і невід'ємною частиною території України. «Тузлинське питання» також не входить ні в Договір, ні в Угоду, оскільки, відповідно до міжнародного права, у договорах, що стосуються лінії державного кордону, інші питання не прописуються, пояснив Олександр Моцик.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
