Уже вчетверте Львів вшановуватиме солодкий символ Різдва — пампухи. Саме смажені в олії кульки, посипані цукровою пудрою, 8–9 січня знову об’єднають тисячі людей. Якщо ви не плануєте їсти пампухи на площі Ринок у Львові, можете приготувати їх удома.
Пампухи з лимонною цедрою. Спочатку готуємо опару: у 700 мілілітрах молока розводимо 100 грамів дріжджів і додаємо трохи борошна. За консистенцією розчин має бути таким, як на налисники. Потім ставимо опару в тепле місце, щоб підходила. Десь через годину додаємо дрібку солі, збиті зі склянкою цукру 4–5 яєць, 200 г маргарину, перетерту шкірку лимона. Тісто підмішуємо борошном, поки не стане еластичним, і знову ставимо у тепле місце на годину. Далі пальцями відщипуємо шматки тіста, формуємо кульки, що ще трохи підійдуть на стільниці. Їх можна смажити у розігрітій рафінованій олії, а можна попередньо начинити: варенням, маком, мармеладом, кремом. До речі, щоб перевірити, чи належно розігрілася олія для смаження, у неї треба кинути дрібку солі. Якщо сіль віддразу випорскує, можна класти пампух. Якщо пампух одразу червоніє — це погано, швидше за все, маємо неякісну олію. Пампух має поступово жовтіти, а потім підрум’янюватися. Ще галицькі господині знають такий секрет: щоби пампухи не забирали в себе жир, перед тим, як їх вкидати, треба влити в олію 1–2 столові ложки спирту або горілки.
Традиційні пампухи також можна приготувати з півкілограма борошна, 50 г дріжджів, 250 мл молока, 50 г вершкового масла, 1 яйця та 4 жовтків, 50 г цукру. Дріжджі розводимо у теплому молоці з двома столовими ложками борошна та однiєю — цукру і ставимо в тепле місце, щоб почали бродити. Далі розчин вливаємо в посуд із борошном, додаємо жовтки і яйце, розтерті з цукром та маслом, солимо і місимо тісто до появи пухирців. Знову ставимо у тепле місце. Коли підійде, розкачуємо і ділимо пласт на дві однакові частини. На одну на відстані 7—10 сантиметрів накладаємо густе варення, зверху накриваємо іншою і склянкою вирізаємо кола–пампухи. Смажимо у 0,5 літра олії або у розтопленому смальці (0,5 кг). Ще гарячими посипаємо цукровою пудрою з ваніліном.
Між іншим, подібні до українських пампухів борошняні вироби є у багатьох народів. У Німеччині це «берлінери», а в Бельгії, Франції та Португалії їх називають «берлінські кульки»». У німців, до речі, є весела традиція начиняти кожен 10–й пончик гірчицею замість повидла.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
