«Г. Суркіса — у відставку!» — такі написи (по–російськи), ви­конані від руки з аерозольних ба­лончиків, віднедавна прикрасили паркани, стіни будинків, навіть метро по всьому Києву. Лише в радіусі ста метрів від редакції «УМ» їх можна нарахувати принаймні три. Очевидно, що це не самодіяльність якихось юних уболівальників, адже те саме гасло можна зустріти і в проплачених «лайт–боксах» на Парковій алеї — це центр Києва, неподалік Суркісового стадіону «Динамо». Можна припустити, що піар–кампанія приурочена до конгресу Федерації футболу України, який відбудеться в столиці сьогодні. Григорія Суркіса знову хочуть зняти з посади президента ФФУ.

Критика на адресу цього бізнесмена від футболу лунає від самого приходу Суркіса до керма (нагадаємо, у 1996 році Григорій Михайлович очолив Професіональну футбольну лігу, а в 2000–му — Федерацію). Більша частина закидів традиційно стосується його лояльності до київського «Динамо», але в останні роки коло претензій збільшилося, а можливості конкурентів — розширилися. То чи втримається Суркіс–старший на посаді цього разу?

Попри оптимістичні заяви самих гравців молодіжної збірної України — ніби до Бобруйська вони їдуть боротися за вихід у вищий дивізіон, зрозуміло, що зав­дання в підопічних Олександра Савицького інше. Рік тому, під керівництвом цього ж спеціаліста, українська молодь заледве вбереглася від пониження в другий дивізіон, де вже обжилися наші юніори. І цього разу боротиметься радше за виживання, і аж ніяк не за потрапляння до «еліти». Там 20–річні українці не грають аж із 2004 року.