«Юний орел» — патріот і творець атмосфери єднання і братерства

Усі його концерти — барвисті і дуже щирі. Його пісні — патріотичні, серйозні, лагідні, жартівливі — змушують замислитись над своїми вчинками, згадувати минуле, мріяти про кохання, а інколи — крадькома втирати сльозу.

Чудовий настрій забезпечували вже при вході до Національного палацу «Україна». Чепурні дівчата дарували свої чарівні усмішки та запрошували гостей до столу, який був накритий просто в холі палацу, скуштувати канапку зі свіжоспеченого українського хліба з салом та зігрітися фірмовою горілкою на кропиві. Перед концертом також можна було придбати диски з найпопулярнішими хітами співаючого ректора і його книжки «Імідж», «Антологія української естради», «Лідерство як бренд», «Смак», «Ректор», «Готельно–ресторанний сервіс»...

Зал заповнений ущерть. У Поплавського своя аудиторія шанувальників — люди різного віку та соціального статусу, яких об’єднує любов до української пісні та рідного краю.

«Кохаю по–українськи»

«Гранд–шоу дуже скромно називається «Я — українець», — каже Михайло Поплавський, який у білосніжному костюмі і вишиванці з’являється на сцені. — Я хочу, щоб усі відчули, що ми є нація, ми є народ». Звичайно, вразила масштабність та професіоналізм виступів студентів Університету культури — танцюристів, вокалістів, інструменталістів.

Лунає пісня «Я — українець» у виконанні Михайла Поплавського та Академічного ансамблю пісні і танцю МВС. На сцену виносять державні прапори. Зал, затамувавши подих, аплодує.

Далі на величезному плазмовому екрані змінюються декорації, глядачі переносяться з однієї атмосфери в іншу. «Чоловікам пасує висота», «Ти, мій рідний Київ», «Юний орел», «Кропива», «Сніг кружляє»... Михайло Михайлович кілька разів змінює свої костюми, зшиті спеціально для шоу у відомого українського модельєра. «Хочу подякувати метру Михайлу Вороніну, — на хвильку Поплавський перериває свій виступ. — Бо я підтримую українське і кохаю по–українськи». Весь вечір він невтомно сипав афоризмами, жартував, причому і над собою, і над колегами. А ще довів, що він — справжній чоловік. Узяв на руки студентку, яка йому підспівувала «Кропиву», а згодом, у товаристві панянок, навіть канкан станцював!

Найперший букет йому піднесла дівчинка років п’яти. Мала трималася дуже впевнено, і коли співаючий ректор дізнався, що вона з Ульянiвки, що на Кіровоградщині, зрадів — адже побачив землячку. І пообіцяв: «Молодець! Студенткою нашою будеш!»

«Прощальний концерт. Але в цьому році»

Давно відомо, що Михайло Михайлович любить дарувати сюрпризи. Так сталося й цього разу. «Я служив у Білорусі, — почав згадувати він, — був механіком–водієм бойової машини піхоти». І... запросив на сцену своїх друзів — легендарних «Піснярів». Гості ж відразу вирішили з’ясувати, мовляв, пішли чутки, що це серія «прощальних концертів». Утім додали від себе: «Але ж у такого улюбленця останнього концерту не буває!» Поплавський наголосив: «Це прощальний концерт! — і, зробивши паузу, мовив: — У цьому році!». Випили по чарочці за єднання слов’янських народів та здоров’я іменинника (нагадаємо, 28 листопада Поплавський відзначав день народження). «Щоб хотілось, і пилось, щоб бажалось і моглось», — сказав Михайло Михайлович, і вже продовжив білоруською мовою: «Каб у новым годзе было з кім і было дзе». Публіка у захваті аплодувала, не шкодуючи своїх долонь.

Гості подарували глядачам дві пісні — «Беловежскую пущу» і «Косив Ясь конюшину».

«Студія «Квартал 95» на колінах просила вибачення

А потім знову змінилися декорації. А з ними — нові емоції. Поплавський співає «Росте черешня в мами на городі». Стає на коліно перед всіма матерями країни. Панує тиша, зал неначе завмер. Згадуються очі найрiднiшої людини, її турбота, відчуваєш свою провину... Хтось крадькома втирає сльозу... А далі лунає пісня «Батько». Ці твори і їх виконання торкаються струн серця.

Виступити на сцені у своє свято Михайло Поплавський запросив тільки найдорожчих і найрідніших: своїх друзів та учнів. Першими на сцену вискочили випускники університету культури, енергійні хлопці із рок–групи «Юркеш» iз піснею «Патріот» і пообіцяли «порвать вишиванку за Михал Михайловича».

Наступна гостя — народна артистка України Наталя Бучинська. «Ти найкрасивіша жінка на естраді з усіх моїх випускниць», — відпустив комплімент їй господар свята.

Професор національного університету культури і мистецтв, народний артист України Павло Зібров подарував імениннику пісню «День народження».

А ще до Поплавського завітала чоловіча половина «Студії «Квартал 95». «Пробачте, що без квітів, але й ви не востаннє йдете зі сцени», — почали жартувати невгамовні чоловіки. Дошкульні штучки продовжувалися ще кілька хвилин, з тією різницею, що Михайло Михайлович сидів на стільці, а його гості стояли перед ним на колінах — просили за все пробачення. Врешті–решт Поплавський не втримався:

«Якщо будете надалі з мене шуткувати, обіцяйте, що ходитимете на всі мої концерти». Наостанок він акомпанував веселій компанії на синтезаторі, які затягували: «Михайло–Михайло! Майкл–суперстар!»

Тримає на плечах 20 тисяч студентів

Потім глядачі перенеслись у «їстівну» частину концерту. Частували душу національними стравами — піснями «Варенички», «Борщ», «Сало». Студенти кафедр : режисури естради і масових свят; народної, класичної, бальної та сучасної хореографії показали справжній спектакль, передали весь колорит свята.

Ще один зірковий гість, давній друг організатора свята — народний артист Росії Олександр Сєров — підмітив, що «Михайло Поплавський тримає на своїх плечах 20 тисяч студентів, і несе українську пісню від щирого серця». До речі, зал був приємно здивований його чистою українською мовою, і ті, хто був весною на концерті університету культури присвяченому Дню Матері, згадали, як співак розповідав, що саме Михайло Поплавський вчить його «державній мові».

— Щоб у вас і у нас все було гаразд, щоб ви і ми щасливі були! — виголосив зі сцени тост Олександр Сєров.

— За велику Росію і незалежну Україну! — відреагував у відповідь Михайло Поплавський. Потім гість виконав улюблені пісні глядачів «Версаль», «Я люблю тебя до слёз» та «Мадонну».

Долучилися до гранд–шоу й маленькі артисти — переможці Всеукраїнського телевізійного конкурсу «Крок до зірок» виконали гімн конкурсу разом зі своїм головним продюсером Михайлом Поплавським.

І ось фінальний акорд, як завжди масштабний та різноголосий. Щойно пролунали перші акорди мелодії пісні «Україна» і глядачі підвелися. Всі гості, співаючи патріотичну пісню, вийшли на сцену. «У мене ти — одна єдина, одвічна радість і жура, ти будеш жити, Україно, країна щастя і добра!» Ці слова проймають душу кожного українця. Виносять дер­жавні прапори і спалахують святкові феєрверки. Михайло Поплавський бажає всім щастя, добра, кохання та віри у світле майбутнє України.