Найвищі відсотки... ошуканства

Більшість вкладників філії «Полтавська обласна» кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» познайомилася зі згаданою кредитівкою завдяки «однойменній» політичній партії. Саме тій, керівником якої донедавна був колишній заступник голови Одеської облради, власник великого авторинку Фелікс Петросян (у травні він помер, і з серпня Партію пенсіонерів України очолює Амрам Петросян). Попри нав’язливу рекламу перед парламентськими виборами 2006 року, партія повз Верховну Раду тоді «пролетіла». Набагато успішнішою мала стати одна з головних «фішок» ППУ — обіцянки постійної фінансової підтримки стареньких через започатковану в тому ж таки 2006 році «рідну» кредитну спілку. Полтавські ветерани добре пам’ятають, як голова обласної організації партії Артур Овакімян агітував їх вступати в обидві структури одразу. Про небачені раніше вигоди «кричали» й рекламні буклети. Чим обернеться та «замануха» для багатьох пенсіонерів, останні не могли навіть уявити...

Спочатку було слово... партії

Хоча спочатку «найближчі», принаймні за «вивісками», структури видавалися чи не найнадійнішими. А та обставина, що провідниками й «кураторами» партії та КС «Спілка пенсіонерів України», їхніх осередків на місцях були переважно етнічні вірмени, лише додавала впевненості. Останні ж бо зазвичай енергійні й підприємливі люди, котрі дають раду будь–якій справі. Тим паче що, скажімо, в Полтаві головними позичальниками коштів вкладників КС також були підприємці з вірменським корінням. Зрештою, й тамтешня філія кредитівки, і обласна організація Партії пенсіонерів України вгніздилися в одному кабінеті. Ще більше приваблювали відсотки за депозитами: вищих за пропоновані три роки тому 24—26 % річних в обласному центрі годі було й шукати...

За таких обставин до заснованої у жовтні 2007 року філії «своєї» спілки потяглися сотні пенсіонерів. Чимало з них «прилаштовували» сюди кошти дітей, онуків, тож суми вкладів виходили досить солідними. Хтось, піддавшись спокусі, ніс у КС навіть ті кілька тисяч, які приберігав «на чорний день». Надто після того, як «перші хоробрі» почали одержувати вагомі доважки до пенсії. Загальна сума залучених коштів уже за перший рік роботи спілки сягнула понад 15 мільйонів гривень. При цьому на суттєвій різниці між відсотками одержаних депозитів і виданих кредитів філія «заробила» більше мільйона гривень.

Із такими прибутками, як кажуть в Одесі (саме там розташовані головні офіси кредитної спілки і ППУ), тільки «живи і процвітай»... Однак згадане «благоденствіє» тривало недовго. За кризового форс–мажору сподіватися на «рекордні» дивіденди вже, зрозуміло, не доводилося. Та, оскільки в Полтаві надані позичальникам кошти «закріплювалися» заставним майном, то принаймні поверненню пенсіонерам вкладених ними у КС грошей, здавалося, ніхто не завадить. Тож певні затримки з виплатами та обмеження їх сум більшість полтавських спілчан сприймали як тимчасові труднощі.

Банкрутство справжнє чи «намальоване»?

Громом серед ясного неба стала для них звістка про те, що за систематичні порушення Держфінпослуг вирішив узагалі не продовжувати «Спілці пенсіонерів України» дію ліцензії після 5 травня 2009 року, а рівно через п’ять місяців по тому Господарський суд Одеської області нібито за ініціативою спостережної ради спілки виніс ухвалу про порушення провадження у справі про її банкрутство з відкриттям процедури санації. Керуючим санацією було призначено голову правління КС Дениса Діанова, а розпорядником майна — арбітражного керуючого Анатолія Родзинського.

Посилаючись на згадану ухвалу, той же пан Діанов із головного офісу в Одесі одразу видав накази, згідно з якими всі одержані за раніше надані кредити кошти філії останній наприкінці кожного робочого дня належить переказувати на єдиний рахунок спілки у... Харкові. Полтавським позичальникам також з Одеси надіслали окремі листи з вимогою перераховувати кошти «в обхід» філії — інакше їм не зарахують повернення кредитів. Оскільки ж пропоноване згори «вливання» всіх без винятку полтавських коштів до спільного «казана» позбавляло вкладників філії навіть надії на повернення своїх кревних, iз квітня ц. р. їхня ініціативна група почала виснажливу боротьбу з одеським керівництвом спілки за право самостійно розпоряджатися активами і пасивами філії. Хоча філії як підрозділу, що не має статусу юридичної особи, відокремитися від «батьківської» структури в Одесі без згоди її керівництва практично неможливо. Чи можлива така згода?

Рятівна самостійність

— Доки філія «Полтавська обласна» не почне повертати КС свої борги перед нашими підрозділами в інших областях, ні про яку самостійність не може бути й мови, — сказала власкору «УМ» по телефону з Одеси Альо­на Погрібняк, яка діє за дорученням арбітражного керуючого Анатолія Родзинського. — Заборгувала ж вона близько 5 мільйонів гривень. При цьому керівники філії, на відміну від своїх колег з інших областей, не хочуть звітувати перед спілкою, ховають документи і водночас намагаються маніпулювати людьми. Непросто ж там порушено кримінальну справу. Який вихід для полтавських вкладників? Усе має відбуватися згідно з процедурою санації.

— Подібні звинувачення на адресу керівництва полтавської філії, м’яко кажучи, безпідставні, — переконаний її партійний «куратор» Артур Овакімян. — Бо левову частку тих «трансферних» боргів, про які згадує Альона Геннадіївна, філія вже повернула — ось відповідні документи. Залишається повернути близько півтора мільйона гривень, але як це зробити, коли з тієї ж Одеси фактично блокується будь–яка діяльність у Полтаві? Робиться це умисно, щоб і тут, як в інших філіях, повісили на двері замок, а значить, дали можливість спритникам остаточно поставити на спілці великий жирний хрест і «забути» про зобов’язання перед вкладниками. Із жовтня 2009 року наша філія працює фактично на свій страх і ризик, всупереч вказівкам з Одеси, хоч потроху повертає людям борги. Кримінальну справу проти одного з полтавських позичальників справді розслідують, та вона не має відволікати від головного — пошуку шляхів і можливостей повернути немолодим людям усі вкладені ними кошти.

На шляху до «усамостійнення» в обласному центрі вже створили навіть окрему кредитівку «Спілку пенсіонерів Полтавщини», спостережну раду якої очолив усе той же Артур Овакімян. Новостворена спілка, а потім і деякі вкладники філії «Полтавська обласна» звернулися до Господарського суду з позовною заявою–проханням передати всі активи та пасиви філії у КС «Спілка пенсіонерів Полтавщини». Оскільки сума наданих підприємцям кредитів суттєво перевищує борг філії перед своїми вкладниками, то Артур Заалович вважає розрахунок з останніми цілком реальним.

Кримінальні справи «для галочки»

Тим паче що пан Овакімян запровадив у Полтаві своєрідне «ноу–хау» з «вибивання» боргів із підприємців–позичальників, повідомивши домашні адреси останніх пенсіонерам, які тепер ходять «присоромлювати» боржників та їхні родини у розкішних «хатинках». При цьому нерідко наражаються на відверті образи та глузування на кшталт: «Іді отсюда, бабка, я у тєбя лічно нічєво нє одалжівал». «Відфутболюють» ветеранів і в державних структурах. Адже за останні півроку з проханням про допомогу ініціативна група вкладників зверталася фактично до всіх керівників держави, правоохоронних і контролюючих структур. «Наші звернення до Президента Віктора Януковича з його адміністрації одразу перепасовують у Держфінпослуг і в Генеральну прокуратуру, звідти їх укотре «спускають» підлеглим на обласний, міський та районний рівень, але від того нічого не змінюється», — констатує пенсіонерка, педагог із 43–річним стажем Олександра Басенко.

Замість того, щоб розібратися у першовитоках так званого «банкрутства» кредитної спілки, відстежити, куди поділися гроші тисяч її вкладників з усієї України, заарештувати майно керівних шахраїв, правоохоронці лише імітують бурхливу діяльність, звітуючи «галочками» кримінальних справ, порушених проти окремих «стрілочників». Подейкують, саме через те, що гроші тисяч ошуканих вкладників КС таки «працюють», але тепер уже на... «невловимість» їх справжніх розпорядників. За таких умов не те що винних — навіть «крайніх» у кредитній спілці знайти непросто. Зокрема, власкор «УМ» переконався в тому, що замість арбітражного керуючого Анатолія Родзинського, котрий живе нібито в Харківській (!) області, слухавку мобільного телефону в Одесі бере вже згадана Альона Погрібняк. Водночас у Господарському суді Полтавської області місцевих позивачів відсилають до аналогічного суду в Одесі, тобто за юридичною адресою спілки...

Родичі? Ні, навіть не «однофамільці»...

Зрештою, й «куратор» філії «Полтавська обласна» від Партії пенсіонерів України, колишній працівник прокуратури Артур Овакімян, як з’ясувалося, до «Спілки пенсіонерів України»... не має жодного відношення. Але ж, даруйте, у Полтаві добре знають про те, що без нього формальні керівники філії (директор і головний бухгалтер) не ступлять і кроку. При цьому, як пояснив Артур Заалович власкору «УМ», він особисто не є членом спілки й «опікає» її філію у Полтаві лише з доброї волі. Більше того, за його словами, і ППУ ніколи не «родичалася» з однойменною кредитною спілкою, оскільки, мовляв, КС засновувала не партія, а громадська організація з такою ж назвою... Хоча під час нашої першої зустрічі пан Овакімян переконував: задля вирішення всіх проблем він уже найближчими днями зуміє «натиснути» на керівництво кредитної спілки саме через «впливових людей у партії». Більш ніж через місяць пiсля того каже, що не вдалося... А що ж робити зі своїми проблемами ошуканим вкладникам кредитівки у Полтаві? Це питання, на думку Артура Зааловича, вже не до нього — все ж вирішується в Одесі...

Водночас в одній лише Полтаві, за даними заступника голови ініціативної групи філії Йосипа Кульгавого, 338 вкладників КС «Спілка пенсіонерів України» залишилися фактично біля розбитого корита — кредитівка не повернула їм близько 7 мільйонів гривень. Чимало з них тепер щотижня поспішають до офісу філії зі сподіваннями одержати вкладені кошти. Та замість них отримують лише обіцянки з проханнями зачекати ще... «Та скільки ж чекати, коли мені вже 81 рік? — обурюється Олександра Басенко. — Збираючи кошти на операцію, я намагалася вберегти гроші своєї родини від інфляції, вклала у кредитну спілку 34 тисячі гривень і тепер не можу їх повернути». Тим часом, за словами одного з активістів ініціативної групи Миколи Страшка, за останній рік у Полтаві померло вже більше десяти вкладників КС «Спілка пенсіонерів України», які так і не дочекалися повернення своїх вкладів. «Спроваджують» їх на той світ переважно інфаркти — серця пенсіонерів не витримують такої наруги...