Автор бестселера «Наївно. Супер», норвезький письменник Ерленд Лу, цього разу видав «на–гора» «малолітражний» роман про сімейне життя в умовах, близьких до катастрофи. Здавалося, що критичного може бути в сюжеті про сімейство сорокарічних інтелігентів–скандинавів із трьома дітьми, що вибралися на літній відпочинок до маленького містечка в Німеччині? Навіть якщо батько–песиміст щокроку згадує про нацизм, кпинить із німців і лякає всіх тим, що місто, вибране жінкою для поїздки, — ідеальне місце для тих, хто «любить замикати своїх або чужих дітей у льосі й 24 роки їх три тисячі разiв ґвалтувати». У проміжках між цим наш герой, працюючи скромним завлітом у норвезькому Національному театрі, збирається показати всьому світові, що таке справжній театр, для чого намагається написати свою власну геніальну п’єсу. Він вимучує по два–три випадкових слова у день, які видаються справжнісінькою абракадаброю для ближніх, а сам, тим не менш, всерйоз думає про той час, коли на старості його буде утримувати дочка–тенісистка.

Організатори київського ярмарку «Книжковий світ» остаточно вирішили представляти книгу в тандемі з різноманітними видами мистецтва, будь то кіно чи кухня. «Ми хочемо поліпшити репутацію книжки, що склалася у нашому суспільстві, — пояснюють концепцію ярмарку куратори культурної програми брати Капранови. — Крім того, варто пам’ятати — кіно, комп’ютери і машини з’явилися завдяки книжці». Тому фестивальну програму поділять на вісім блоків: «Книжка і кухня» (фірмові страви від Ольги Сумської, Любка Дереша, Світлани Поваляєвої, Василя Вірастюка, Олекси Росича), «Книжка і театр» (вистави театрів «Чорний квадрат», «Вавилон» та аніме–групи Fighting Dreamers), «Книжка і кіно» (показ екранізацій літературних творів від кінофестивалю «Відкрита ніч» та матеріа­лів фільму Михайла Іллєнка «Той хто пройшов крізь вогонь»), «Книжка та інтернет» (презентація літературних сайтів та обговорення їхнього контенту), «Книжка і музика» (презентація книг від Скрябіна та «НеДілі»), «Книжка і діти» (велика тематична програма для найменших читачів буде представлена 13 листопада), «Книга і образотворче мистецтво» (майстер–класи з каліграфії, виготовлення 3D листівок).

Після гучного відкриття «Арт–Київ contemporary 2010», на якому зібралися всі «вершки» Києва, починаючи від митців–тусовщиків Олега Пінчука з Сергієм Поярковим, телеведучого Миколи Вересня, екс–міністра культури Василя Вовкуна і закінчуючи політиками та їхнiми родинами (Женя Тимошенко, Марина Кінах та Ірина Геращенко зі старшими доньками, Віталій Журавський, Олег Ляшко, Сергій Льовочкін), тиждень відкритих дверей у «Мистецькому арсеналі» продовжується спокійно. Колекціонери приходять без пафосу і не привертають до себе великої уваги. Учора президент ФФУ Григорій Суркіс з арт–порадницею за лічені хвилини вибрав мавпоподібних істот із проекту «Полювання на мінотавра» білоруського художника Руслана Вашкевіча і відразу ж розрахувався товстим конвертом. Якщо раніше галеристи казали, що «Арт–Київ» для них — це спосіб про себе заявити і налагодити зв’язки для подальшої співпраці, то сьогодні це справжній ярмарок, де продають і купують.

Поза тим, «Арт–Київ contemporary 2010» має насичену розважальну та освітню програму. У перші дні лекції читали куратор Музею Гуггенхайма у США Валері Хіллінгс, директор Австрійського музею прикладних мистецтв та сучасного мистецтва МАК Пітер Нойвер і корейський арт–експерт Ману Д. Парк. Також на виставку приїхали Йосип Бакштейн, співзасновник Московської бієнале, французько–російський куратор Оксана Бондаренко, президент Міжнародного фонду Маніфеста Віктор Мізіано, піонер стріт–арту Гаральд Негелі, який під час відкриття на стіні чорною фарбою намалював чоловічків, французька зірка вуличного мистецтва ZEVS, російський графіст SPY.

Два дні поспіль німецькі експериментатори Rochus Aust проводили перформанс, на якому грали концерт металевими ложками, виделками і кружками. Також акцію «Клуб мертвих художників» проведе німецька художниця українського походження Юлія Кісіна — вона викликатиме дух киянки Олександри Екстер. Щодня демонструватимуть фільм «Вихід через сувенірну крамницю» Бенксі, який презентували на «Молодості». Цей фільм режисер зняв про самого себе. Бенксі — британський вуличний художник, якого вважають стріт–артистом номер один у світі. Художник бавиться у Фантомаса, нікому не показує своє обличчя, нічого про себе не розповідає. Хто він, можна дізнатися лише з фільму.