Отруйний потяг

На думку екологів, влада свідомо засекретила факт транспортування 13 тисяч тонн токсичних відходів через усю територію України. «Таких масштабів транспортування отруйних вантажів Європа ще не знала, — розповів «УМ» директор Південної філії Інституту екології Національного екологічного центру Олег Деркач. — У випадку непередбаченої розгерметизації контейнерів iз цією речовиною Миколаїв автоматично стане зоною екологічної катастрофи. Летальна доза гексахлорбензолу (ГХБ), що входить до «брудної дюжини» речовин, обіг яких регулює Стокгольмська угода, становить 0,5 грама! Гексахлорбензол погано розчиняється, стійкий до зовнішніх чинникiв і в разі потрапляння пилу в атмосферу не виводиться з неї протягом двох років».

Перший ешелон iз вантажем токсичних відходів прибув до Миколаївського морського торговельного порту вчора. А сьогодні з Калуша виїде другий ешелон зі смертоносним вантажем. Цю отруту робочі відвантажать на судно, що прямує до Великої Британії. Є домовленості з Англією, що там, на спеціальному заводі, відходи й перероблятимуть.

Утім обурення екологів викликав не стільки сам факт транспортування токсичних відходів через усю Україну, а те, що робиться це в режимі повної секретності. Адже геть не відомо, чи є висновки державної екологічної експертизи про безпеку такого транспортування для українців, які проживають на транзитній території слідування вантажу.

Особливий інтерес до транспортування отрутохімікатів виник після техногенної катастрофи в Західній Україні. Нагадаємо, у 2007 році перекинувся і загорівся товарний потяг iз жовтим фосфором. Після цього екологи уважно відстежують усі пересування «отруйних поїздів» територією нашої держави.

ДОВІДКА «УМ»

Указом попереднього Президента України Віктора Ющенка Калуш був оголошений зоною надзвичайної екологічної ситуації. Це було пов’язано, в основному, з калійним виробництвом, через що назбиралася неймовірна кількість речовин, які, згідно з висновками Стокгольмської конвенції, є забороненими або обмеженими у використанні. Серед них і 13 тонн гексахлорбензолу, які через порушення герметичності сховищ стали просочуватися у підземні води. Згодом виникла загроза прориву дамби. З’ясувалося, що для утилізації отрути в нашій країні немає ані фахівців, ані потужних заводів. Пізніше допомогти Українi погодилися англійці. Для транспортування ГХБ за кордон уряд виділив 300 мільйонів гривень.