Насіння фенхеля використовують у кулінарії, як правило, попередньо підсмаживши на сухій сковорідці: після такої обробки прянощі стають солодшими й ароматнішими. В Індії підсмажений фенхель часто жують після столування, щоб освіжити дихання, а ще — покращити процес травлення. Цим насінням кулінари різних країн присмачують перші страви, м’ясо птиці, баранину, жирну свинину. Фенхель — популярна приправа для хліба в Італії, а також у південній Німеччині та Австрії.
Хліб із фенхелем і медом. 25 г свіжих дріжджів і 1 ст ложку рідкого меду розминати до утворення однорідної маси. Влити 400 мл прохолодної кип’яченої води, посолити (1 ч ложка) і знову перемішати. Слідом додати борошно (близько 1 кг), 2 ч ложки насіння фенхеля, ще раз вимісити і поставити накрите рушником тісто у тепле місце на годину–другу, поки його об’єм не збільшиться вдвічі. Потім розділити тісто на двi чи три частини, викласти у продовгуваті форми, посипані борошном, і поставити у духовку (250 градусів). Через 15 хвилин температуру зменшуємо до 150 градусів і випікаємо хліб ще хвилин 20.
Щоб покуштувати оливковий хліб–плескач із сиром та фенхелем, треба змішати 15 г сухих дріжджів з 1 столовою ложкою цукру і розчинити їх у 100 мл води (8 столових ложок). Через 15 хвилин влити 1 столову ложку оливкової олії, ще 150 мл теплої води, додати половину чайної ложки солі без верху і вмішати 350 г борошна. Вимішане тісто розділити на дві частини і з кожної розкачати круги висотою 5—6 мм. Один покласти на посипану борошном форму, викласти зверху кубики сиру «Пекоріно» (200 г) і посипати насінням фенхеля (півчайної ложки). Накрити другим колом і защипнути краї. Зверху зробити кілька надрізів, змастити оливковою олією і посипати фенхелем (ще півчайної ложки). На 20—30 хвилин облишимо тісто в спокої, а тоді випікаємо півгодини в духовці (200 градусів) Подають такий хліб–лаваш гарячим.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
