Прорив на БТРах

Як відомо, США щедро фінансують озброєння армії й поліції «посаддамівського» Іраку. Щедро, але економно, тож закуповують не дорогу західну техніку й зброю, а в рази дешевшу, зокрема й українську. Завдяки підписаному торік контракту, бронетранспортер БТР–4 виробництва Харківского заводу імені Малишева може стати чи не найпродаванішим у світі українським зразком озброєння. Ірак отримає понад 400 БТР–4, Македонія має намір виготовити 200 цих бронетранспортерів у себе, за ліцензією, у дещо зміненій комплектації, пасе задніх Україна — наші Збройні сили поки що можуть дозволити собі замовити лише десять вітчизняних БТР–4. Більше півтисячі машин — це солідний вихід на світову арену нового зразка зброї, що виявить на практиці всі плюси й мінуси БТР–4.

БТР–«конструктор»

Уперше прототип БТР–4 показали світові у 2006–му році на виставці «Авіасвіт». Зовні, на перший погляд, бронетранспортер став продовженням ще радянської лінійки БТР–60–70–80, проте за своїм «внутрішнім світом» БТР–4 — «європеєць». Машина ділиться на три відсіки: в передній частині — «кабіна» водія й командира, в середній — моторно–трансмісійний відсік, а за ним — десантний відсік на вісім бійців та стрільця зі зброї БТР. Така блокова система дозволяє перепрофілювати бронетранспортер, не зачіпаючи двигун чи трансмісію. БТР–4 можливий у варіантах командирської машини, ремонтно–евакуаційної (БРЕМ), бойової розвідувальної машини (БРМ), машини вогневої підтримки, санітарно–евакуаційної та командно штабної машини.

Окрім того, на БТР–4 можна встановлювати один iз чотирьох бойових модулів, чи, простіше кажучи — «башт», кожна з яких включає 30–міліметрову гармату, 7,62–міліметровий кулемет, а також на вибір автоматичні гранатомети, керовані протитанкові ракети «Конкурс» або «Бар’єр» (остання здатна знищувати танки на відстані до 5,5 кілометра), автоматичні гармати тощо. Вантажопідйомність шасі БТР–4 дозволяє встановлювати на нього додатковий бронезахист — дуже цінна властивість, судячи з досвіду американських військових в Афганістані й Іраку, коли виявилося що ні «Хамві», ні тадиційні бронетранспортери не мають необхідного захисту, й усю техніку доводилося терміново «обварювати» додатковими бронепластинами.

БТР–4 покликаний бути основною машиною мотострілецьких військ, морської піхоти (має два мотори й гвинти для плавання) й спеціальних сил швидкого реагування.БТР–4 можна використовувати практично в будь–якій точці планети, у будь–якому кліматі, при температурах від — 40 до + 55 градусів Цельсія. Машина забезпечує захист від зброї масового ураження.

Назад — у лідери

Як уже повідомляла «УМ», у листопаді цього року перші 11 БТР–4 за іракським контрактом мають бути передані замовнику, решта мають надійти впродовж трьох років. Вартість усієї угоди оцінюють майже у 500 мільйонів доларів, передає українська служба Бі–Бі–Сі. Експерти вважають, що такий великий контракт може повернути Україні місце в першій десятці експортерів зброї, яке вона втратила останніми роками. «Це зміцнить позиції України у Близькосхідному регіоні, — каже Борис Парахонський, експерт Національного інституту стратегічних досліджень. — Якщо такий великий контракт, то, зрозуміло, що орієнтація країн Близького Сходу на Україну підвищується. З економічної точки зору, це серйозна вигода для України. Адже експортні можливості української промислової продукції, зокрема технологічних товарів, не такі вже й великі». Хоча побоюються, що після тривалої перерви українські виробники можуть виявитися дещо не готовими до виконання таких великих замовлень. Нагадаємо, окрім БТР–4, Україна продасть Іраку військово–транспортні літаки Ан–32, та багатоцільові бойові вертольоти Мі–8. Не виключають також у майбутньому продаж Багдаду новітнього українського танка «Оплот».

А тим часом на зустрічі з прем’єр–міністром Македонії Ніколою Груєвскі Президент України Віктор Янукович заявив, що наша країна зацікавлена постачати БТР у Македонію. Ідеться про контракт, який мали підписати ще у 2009 році, за яким Македонія, за ліцензією, має виробити на своїх заводах 200 БТР–4 у версії «Буцефал». Неофіційні джерела свідчать, що замовлення можуть підписати вже незабаром, хоча існують сумніви щодо кількості, вважається, що армія Македонії наразі потребує не більше 80 машин такого класу, передає «Українська правда».