Як відомо, США щедро фінансують озброєння армії й поліції «посаддамівського» Іраку. Щедро, але економно, тож закуповують не дорогу західну техніку й зброю, а в рази дешевшу, зокрема й українську. Завдяки підписаному торік контракту, бронетранспортер БТР–4 виробництва Харківского заводу імені Малишева може стати чи не найпродаванішим у світі українським зразком озброєння. Ірак отримає понад 400 БТР–4, Македонія має намір виготовити 200 цих бронетранспортерів у себе, за ліцензією, у дещо зміненій комплектації, пасе задніх Україна — наші Збройні сили поки що можуть дозволити собі замовити лише десять вітчизняних БТР–4. Більше півтисячі машин — це солідний вихід на світову арену нового зразка зброї, що виявить на практиці всі плюси й мінуси БТР–4.

Цього тижня в Одесі, у гарнізонному Будинку офіцерів, розпочалася конференція з планування наступного українсько–американського навчання Військово–Морських сил «Сі бриз–2011». Плануватися, окрім українців та американців, приїхали військові моряки тих країн, які вже оголосили про свою участь у наступному «Сі Бризі»: Азербайджану, Грузії, Канади, Македонії, Молдови, Німеччини, Туреччини та Франції.

Днями міністр оборони України Михайло Єжель відвідав Грузію і зустрівся зі своїм колегою Бачаном Ахалая. Це перша українсько–грузинська зустріч такого високого рівня у військовій сфері після зміни влади в Україні. І хоч вона відбувалася на тлі знов роздутого в Києві скандалу щодо продажу української зброї Грузії перед російсько–грузинською війною 2008 року, міністри спілкувалися дружньо і стримано. Однак про можливість дальших закупівель Грузією української зброї не говорили, лише про реформи і співпрацю. Бачан Ахалая дипломатично ухилився від питання про торгівлю зброєю: «Про якісь окремо взяті суми важко говорити у цьому форматі. Можу лише сказати, що в нас прекрасні перспективи відносин. Ми обмінюємося досвідом iз низки напрямів, обговорюємо реформи у військовій сфері, співпрацю у сфері військової освіти».