«Знищити всiх боєздатних українських чоловiкiв»...

Не всі знають, що «галузевий державний архів» та програму розсекречування історичних документів має не лише Служба безпеки України, а й Служба зовніш­ньої розвідки. Днями, спеціалісти СЗР зняли гриф таємності з деяких документів, що стосуються того періоду Другої світової війни, який знову «модно» називати Великою Вітчизняною. Це розвіддані про рух німецьких військ поблизу радянських кордонів перед нападом на СРСР, свідчення про стан справ на території України під час окупації її німцями. Серед документів — наказ Адольфа Гітлера до німецьких військ знищити всіх боєздатних українських чоловіків перед відступом, що його відібрали у полоненого німецького офіцера.

Так, документи останніх місяців перед нападом нацистських армій на СРСР ще раз засвідчили, що розвідка попереджала Йосифа Сталіна про майбутню катастрофу, хоч він і відмовлявся в неї вірити. Наприклад — зведення, підготовлене розвідувальним відділом штабу Київського особливого військового округу і датоване 10 травня 1941 року. У ньому йдеться про активний рух гітлерівських військових частин у квітні—травні 1941 року до радянського кордону, накопичення резервів наступального характеру, форсоване будівництво стратегічних комунікацій та інженерних споруд, прибуття понтонних підрозділів, мобілізацію чисельних військових частин у суміжних з Україною державах. Частина розсекречених документів — про часи окупації. Про їхнiй зміст говорять самі назви, наприклад доповідна записка управління НКДБ по Київській області «Про виявлені військові, адміністративні, каральні й господарські заклади, які знаходилися в Києві у період окупації».

Цю добірку документів, з нагоди 66–ї річниці визволення України та напередодні 67–ї річниці визволення Києва, перший заступник голови СЗР Володимир Отрешко передав Івану Ковальчуку, генеральному директору Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. У музеї їх виставлять як експонати, а історики й інші дослідники відтепер зможуть iз ними ознайомитися. Такі присвячені даті тематичні передачі документів українським музеям — лише невелика частина роботи галузевого архіву СЗР, запевнив «УМ» керівник прес–центру СЗР Олександр Скрипник. «Це тривала робота, всі матеріали мають грифи «таємно» або «цілком таємно». Над тим, щоб розсекретити документ, працює спеціальна відомча комісія, а також експерти з питань державних таємниць, — каже пан Скрипник. — У наших архівах ми шукаємо документи, які можуть становити історичну чи культурну цінність і опрацьовуємо їх». Нагадаємо, раніше СЗР передала до Музею гетьманства матеріали про гетьмана Павла Скоропадського, а також унікальні документи з архіву генерал–хорунжого армії Української Народної Республіки Юрка Тютюнника — до Інституту національної пам’яті та Національного музею історії України.