Працівники міністерств, кабінети яких розташовані в будівлі українського уряду, забили на сполох: через п’ять років після того, як на вулиці Садовій звели багатоповерхiвку для комітетів Верховної Ради, будівля Кабміну, зведена наприкінці 30–х років, стала сповзати у бік Європейської площі по два міліметри щороку.

Коли б кожна заява Київської міської державної адміністрації про демонтаж чергової сотні або тисячі МАФів справджувалася, останніх у Києві вже не було б. Однак поки що масового демонтажу не помітно, а на місці поодиноких «нещасливих» кіосків, що все ж демонтували, через тиждень чи два знову виростають нові.

Завтра закінчується триденний візит в Україну директора Центру всесвітньої спадщини Франческа Бандаріна, директора Європейського сектору ЮНЕСКО Анни Сидоренко–Дюлом та директора ІКОМОС Регіни Дюрігелло. Делегація прибула, щоб вивчити ситуацію навколо українських об’єктів старовини, занесених до списку всесвіт­ньої культурної спадщини. Утім об’єктивність оцінки іноземцями кроків української влади стосовно вирішення питань збереження об’єктів культурної спадщини вже з самого початку опинилася під загрозою.

Селяни, які втратили годувальниць, налаштовані рішуче: вони вимагають знайти причину мору і покарати винних. І готові самі підняти на вила тих, хто напередодні зимових холодів залишив їх сім’ї без молока та м’яса.

Не всі знають, що «галузевий державний архів» та програму розсекречування історичних документів має не лише Служба безпеки України, а й Служба зовніш­ньої розвідки. Днями, спеціалісти СЗР зняли гриф таємності з деяких документів, що стосуються того періоду Другої світової війни, який знову «модно» називати Великою Вітчизняною. Це розвіддані про рух німецьких військ поблизу радянських кордонів перед нападом на СРСР, свідчення про стан справ на території України під час окупації її німцями. Серед документів — наказ Адольфа Гітлера до німецьких військ знищити всіх боєздатних українських чоловіків перед відступом, що його відібрали у полоненого німецького офіцера.

Однощогловий плоскодонний дерев’яний човен зі стерном стане ще одним експонатом Музею судноплавства, який функціонуватиме у Запоріжжі. Як розповів генеральний директор національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко, такі судна запорозькі козаки у ХVI—ХVIII сторіччях використовували у воєнних походах. Позаяк вантажопідйомність деяких байдаків сягала 200 тонн, упродовж наступних трьох сторіч вони слугували також засобом транспортування вантажів — як Дніпром, так і Десною, Сіверським Дінцем, Доном та іншими великими річками.

В Окружному адміністративному суді Києва вчора відбулося судове засідання за позовом голови студентської організації «Громадський захист» Тараса Гука. Тарас, який навчається на юридичному факультеті Львівського університету, вважає, що платні послуги у вишах встановили незаконно, тож вирішив позиватися до Кабміну. Учора вранці суддя Олексій Огурцов почав розгляд цієї справи.