Важко в навчаннi, легко в Африцi

Наприкінці жовтня має пройти сертифікацію 14–та ротація 56–го окремого вертолітного загону Збройних сил України у складі місії ООН в Ліберії. Присутність в Ліберії дає українським вертолітникам дорогоцінну льотну практику, та ще й у складних умовах. Тож армійські пілоти вертольотів Мі–8 та Мі–24 — одні з найдосвідченіших професіоналів у ЗСУ. Попри відносно мирну обстановку в цій країні, підготовка до поїздки в Ліберію — це повторення усього пройденого. Пілотування над океаном і джунглями, експлуатація техніки в умовах тропічної спеки чи навпаки — сезону дощів, стрибки з парашутом на воду й евакуація постраждалих iз морської поверхні, а за потреби — оборона від нападу «збройних формувань», для цього треба бути «профі». Непідготовленість може коштувати життя, твого і товаришів.

Цього тижня на базі 79–ї окремої аеромобільної бригади в селищі Чорнобаївка на Херсонщині учасники майбутньої 14–ї ротації закінчили підготовку. За два тижні військовослужбовці льотно–підйомного складу загону виконали 130 стрибків iз парашутом, до цього долучилися і командири екіпажів вертольотів, льотчики–штурмани, льотчики–оператори, бортові техніки та бортові перекладачі, які також входять до складу екіпажу, передає прес–служба МО. «Минулого тижня ми виконували пошуково–рятувальні роботи на водній поверхні з льотним складом та рятувальною парашутно–десантною групою, які будуть залучатися до чергування з пошуково–рятувального забезпечення польотів авіації у Ліберії», — розповів майор Руслан Яцько, кандидат на посаду начальника пошуково–рятувальної і парашутно–десантної служби у 14–й ротації контингенту в Ліберії. Рятувальник iз парашутом скаче на воду, надає потерпілому першу медичну допомогу та евакуює його на вертоліт за допомогою спускових пристроїв. «Практика показала, що під час кожної ротації український екіпаж, що чергує в двадцятихвилинній готовності, бере участь в евакуації місцевого населення після злив або інших природних катаклізмів, пошуку та рятуванні екіпажів, які зазнали аварії над океаном та джунглями», — пояснює майор Руслан Яцько. До речі, у Ліберії такі рятувальні операції роблять лише українці, хоча наших вертольотів там лише 11, а ще є три десятки російських, канадських та німецьких. Пошуково–рятувальне забезпечення — завдання саме 56–го окремого вертольотного загону України.

Трохи раніше на Херсонщині проводили льотну підготовку вдень та вночі, у простих та складних метеоумовах. «Тренування екіпажів відбувається над морем. Відпрацьовуємо рятувально–пошукові роботи та евакуацію постраждалих, транспортування вантажів на зовнішній підвісці, польоти на авіаційне наведення, тренування офіцерів групи бойового управління», — розповів підполковник Петро Пліс, військовий льотчик І–го класу, командир підрозділу, який готується до чергової ротації українського миротворчого контингенту в Ліберії. Механіки також готуються до обслуговування вертольотів в умовах спеки та високої інтенсивності польотів. Наприкінці жовтня комісія Генштабу має підтвердити готовність 14–ї ротації до служби в Ліберії, а в листопаді традиційно в кілька етапів учасники попередньої ротації повернуться додому, а їх замінять «свіжі кадри».

Тим часом у Ліберії миротворці 13–ї ротації не чекають «дембеля» склавши руки. Цього тижня там також відбулися навчально–тренувальні польоти вдень та вночі, у простих метеоумовах. Зокрема, відпрацювали політ з одним виключеним двигуном, посадку на майданчик обмежених розмірів поза аеродромом, польоти на зависання, зліт «по–літаковому» та інші вправи. Загалом за час служби в Ліберії вертолітники 13–ї ротації українського контингенту перевезли майже 4374 пасажирів та близько 163 911 тонн вантажу. Українські екіпажі провели в африканському небі більше 1133 годин, виконавши близько 1090 польотів, а середній наліт на одного льотчика з початку становив понад 42 години.