Тріумф без червоної доріжки

Позавчора ввечері до столичного Жовтневого палацу, де проводили десяту, ювілейну, церемонію нагородження премією «Телетріумф», не прокладали червоної доріжки. Як пояснили організатори, через низьку температуру на вулиці. (Табло на Будинку профспілок на майдані Незалежності показувало +9.) Щоб запросити всіх до зали, продзвенів навіть додатковий четвертий дзвінок. Біля входу, за тітоньками, що перевiряли запрошення гостей, Катя Осадча з пір’їнами (чи то письменницькими перами) на голові, оголеною спиною і майже голими ногами (шлейф до підлоги спускався позаду), ніяк не могла дочекатися цікавих для своєї передачі персонажів. Врештi–решт, о пів на восьму Осадча запросила до камер уже з зали ведучого Андрія Куликова, а ще через дві хвилини тих, хто сидів на балконах, покликали заповнити партер. Слова: «Мотор! Зйомка!», що були сигналом для початку церемонії, прозвучали із запізненням на 44 хвилини.

Організаційні моменти проведення цьогорічної церемонії «Телетріумфу» і навіть дата роздачі статуеток найкращим вітчизняним телевізійникам уже після офіційного оголошення змінювалися. Нарікаючи на брак грошей, Індустріальний телевізійний комітет, що разом iз Національною радою з питань телебачення і радіомовлення проводить «Телетріумф», спочатку планували провести корпоративне віншування без урочистої церемонії, як уточнювали після обурення телевізійників організатори, — без телетрансляції. ІТК не міг дозволити, наприклад, телепоказ цікавих ідей від компанії Star Media, бо коштувало б це близько 2 мільйонів гривень. Тому в середині серпня навіть ухвалив рішення не забезпечувати «Телетріумф — 2010» телевізійною версією. Взагалі–то, за правилами, показувати церемонію мав один iз трьох каналів, які роком раніше зібрали найбільше статуеток. Спочатку неначе погоджувався СТБ, потім почали говорити про Новий канал, який після публічної відмови згодом усе ж узявся за цю ношу — наразі телетрансляцію глядачі зможуть подивитися 22 жовтня.

Цього разу роздали рекордно велику кількість нагород — аж 47 статуеток «Телетріумфу». Утiм Новий канал зумів перетворити дійство на динамічне двогодинне ток–шоу, де кожному достойнику чи представнику каналу–переможця відвели по 10 секунд для промов, і розбавили такі виступи, об’єднані за принципом п’ятірок, піснями Олександра Пономарьова, Джамали, Віталія Козловського, Гайтани, «фабрикантів» братів Борисенків і навіть свого ведучого Геннадія Вітра. Єдине — часто було незрозуміло, хто є хто серед переможців, бо обличчя звукорежисерів чи навіть композиторів, за винятком Костянтина Меладзе, якого не було, відомі небагатьом.

Але про головне. Спеціальний приз премії «Телетріумф–2010» отримав гендиректор СТБ Володимир Бородянський, премію Нацради з питань телебачення та радіомовлення «За особливий внесок у розвиток українського телебачення» — колишній її член (1994—1999 роки), директор Інституту екранних мистецтв університету імені Карпенка–Карого Микола Слободян. Найкращим репортером став Сергій Андрушко — спеціальний кореспондент програми «Вікна–новини» каналу СТБ, ведучою розважальної програми — Оксана Марченко, яка цього року, на відміну від минулого, проігнорувала урочистості в Жовтневому палаці. Примою вечора можна вважати ведучу «7 днів Сіті» та «Дня Сіті» Людмилу Добровольську, яка на сцену виходила тричі. Вона здобула персональний титул найкращої ведучої регіональної програми, а також забирала статуєтки–відзнаки «7 днів Сіті» як найкращої регіональної програми та «Дня Сіті» — як найкращої інформаційної регіональної програми. Ще п’ять «Телетріумфів» отримав основний канал медіа–групи Ігоря Коломойського. Найкращими визнано: ведучу інформаційної програми Аллу Мазур, режисера телепрограми («Міняю жінку») — Яну Федосенко, звукорежисера телесеріалу («Тільки кохання») — Олександра Дяченка. Також відзначили спеціальний репортаж «У бога за пазухою» Олександра Душки та україномовний переклад серіалу «Теорія брехні». На ICТV працює найкращий спортивний коментатор Віктор Вацко і показують найкращу спортивну передачу «Третій тайм», а ще гумористичну — «Велика різниця по–українськи». Серед тріумфаторів — «Україна має талант–2» та «Фабрика зірок–3» (по 3 статуетки) та «Битва українських міст». Телеканал «Інтер» зі своїх 14 статуеток аж 5 зібрав за «Сватів»: переможцями стали власне телевізійний художній серіал, його продюсери та сценаристи, а також актори Федір Добронравов та Людмила Артем’єва. Як найкращу теленовелу експерти оцінили «Сусідiв», найкращий телевізійний фільм–міні–серіал — «Паршиві вівці».

Узагалi, як і в попередні роки, десятий «Телетріумф» грішив нелогічністю (щоб не сказати «абсурдністю») групування номінантів. Так, найкращу інформаційно–аналітичну програму обирали поміж «Фактів тижня з Оксаною Соколовою» (перемогла), «ТСН–тижня» і... ток–шоу «Шустер Live». Політичні ток–шоу «Велика політика з Євгеном Кисельовим» та «Свобода слова» потрапили у номінацію «Соціально–політичні шоу» разом iз... загальнонаціональною премією «Гордість країни» (перемогла). Від початку дивна номінація «Пізнавальна програма. Стиль життя» згуртувала, зрозуміло, «Світське життя з Катериною Осадчою», програму, в якій досліджують якість продукції, «Знак якості» та «Школу доктора Комаровського» (перемогла). Слабкими місцями премії «Телетріумф» залишаються відсутність чітких правил подання претендентів на участь у конкурсі (цього року в список потрапила телепродукція російських компаній, зокрема серіал «Глухар») та робота експертів, серед яких близько половини — топи телеканалів та продакшенів, роботи яких вони ж i оцінюють. Також, за існуючих правил і реалій, аутсайдерами лишаються телепроекти каналів, які не входять до потужних медіа–холдингів. «Треба, щоб експерт своїм ім’ям відповідав за результат голосування, щоб можна було оприлюднити персональні списки голосування. Це наступний крок удосконалення «Телетріумфу», — каже виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Катерина Котенко. — Ми вже почали створювати Українську телевізійну академію. Думаю, через пару місяців оголосимо схему її роботи».