«Щуролов». Більше об’єму й інтерактиву
![«Щуролов». Більше об’єму й інтерактиву](/img/content/i29/29337.gif)
Коли вперше заходиш до театру «Вільна сцена», враження таке, наче потрапив усередину «Чорного квадрата» Малевича. З тією лише поправкою, що тут він — у об’ємному, а не плоскому зображенні. Мільйони глядачів намагаються збагнути таїну цієї художньої геометрії на площині, ти ж прагнеш осягнути її магнетизм зсередини. На шляху до відгадки Дмитро Богомазов пропонує різні підказки, власне, кожна його постановка є такою підказкою. Від цього «Чорний квадрат», як і Малевича, так і «Вільної сцени», не те щоб стає повністю зрозумілим, але прагнення розкодувати його однозначно посилюється... У Богомазова ж, у свою чергу, посилюється бажання ще більше замаскувати чергову нову ідею — ну такі вони, ці митці, все хочуть примусити глядачів працювати на своїх виставах...
Скромно, але з душею
![Скромно, але з душею](/img/content/i0/0.gif)
Фестиваль «Золотий Лев» останнім часом починається з проблеми фінансування, з якої плавно витікає логічне питання: як за такі малі кошти провести достойну мистецьку імпрезу? Щоразу ідейному натхненнику «Лева» режисеру Ярославу Федоришину доводиться зважати спершу на матеріальну складову фестивалю, і вже з огляду на неї наповнювати його афішу. Цього року, наприклад, довелося відмовитися від традиційного вуличного карнавалу — десятий, ювілейний, театральний тижневик у Львові відкривав Євпаторійський театр, який привіз свою «Алею живих скульптур».
Прості радощі
![Прості радощі](/img/content/i29/29338.gif)
Роман журналістки Елізабет Гілберт заснований на власному досвіді self–made woman (у наших краях такий тип емансипованої жінки називають «комсомолка, спортсменка, красуня»), яка одного разу усвідомлює, що за рекорди у власному житті треба розплачуватися. Шлюб не здається вже таким ідеальним, комфортне життя втомлює одноманітністю, а інтрижка з молодим сексуальним актором опускає самооцінку до позначки «нижче плінтуса». У цей критичний момент героїня отримує знак згори — спогад про пророцтво цілителя з Балі — й вирушає в подорож, яка має привести її до самої себе: в Італії вона має задовольнити пристрасть до хорошої їжі, в Індії — віднайти душевний спокій і, нарешті, у цілителя на Балі — своє призначення і долю. Елізабет Гілберт скомпонувала хорошу книжку за рецептом бестселера (близька читачеві історія+пригоди) й видала «Їсти, молитися, кохати» 40 мовами світу (українська до їх переліку не входить). Звісно, Голлівуд не міг не відчути цю золоту жилу.