Конкурс на найкращий варіант харківського гімну був оголошений рік тому. За цей час надійшло більше десяти заявок, але члени журі зупинилися на варіанті, який запропонував уже немолодий російський композитор Володимир Дашкевич. Митець має чималий музичний спадок, проте знаменитим став завдяки музиці, написаній до культових радянських фільмів «Собаче серце», «Ворошилівський стрілок» та серіалу про пригоди легендарного Шерлока Холмса.
Композитор зізнався, що справжні гімни ніколи не писав. Похвалитися може лише подібним замовленням, зробленим режисером фільму «Королі та капуста» Миколою Рашеєвим, який попросив написати патетичну оду для кіношного сюжету. Тож над реалізацією давньої мрії Володимир Дашкевич трудився з особливим ентузіазмом. У результаті він запропонував на суд харків’ян таку собі молитву у ритмі маршу, яка водночас підбадьорює і надихає на роздуми про вічне. Слова до готової музики підібрала харківська поетеса Людмила Петрик. «Найголовніше — це мир і злагода, це гордість за своїх земляків і наше з вами бажання зробити щось для своєї землі, для своєї країни», — прокоментувала авторка обрані нею пріоритети.
Але з таким вибором регіональних чеснот, серед яких згадується культова для Харківщини ікона Озарянської Божої Матері й козацька минувшина краю, категорично не погодилися представники фракції КПУ в обласній раді. На сесії, де гімн прозвучав у виконанні хору і де депутати мали затвердити чи відхилити запропонований варіант, «червоні» обрушилися на авторів зі шквалом критики. «Ми проти хоча б тому, — пояснив позицію комуністів Павло Тищенко, — що там усі уповання на Бога, на Божу матір. І водночас зовсім не відображені реалії нашої області, трудові успіхи, бойові заслуги ветеранів». Зрештою комуністи вирішили бойкотувати харківський гімн і не встали, коли він звучав у залі.
Володимир Дашкевич молитовний настрій свого твору пояснив, посилаючись на слова Бетховена. Виявляється класик називав молитву рухом від пітьми до світла. «До того ж, — уточнив композитор, — третя частина гімну дійсно звучить по–народному. Я б сказав не трагічно, а епічно».