Спершу здобути освіту, зробити кар’єру, а потiм думати про створення сім’ї — ця західна тенденція останніми роками міцно вкорінилася і в Україні. Так, за даними Департаменту сімейної та ґендерної політики, середній вік реєстрації першого шлюбу за підсумками 2009 року порівняно з 2006–м збільшився у чоловіків iз 25,4 до 26,3 року, у жінок — з 22,8 до 23,7 року. Тобто в цілому наші наречені постаршали на 9 місяців.
Проте, як зазначив міністр iз питань сім’ї та молоді Равіль Сафіуллін, коментуючи ці дані, в Україні шлюб усе одно залишається «молодшим», ніж у більшості європейських країн. Тобто українці одружуються у більш ранньому віці. Цікаво, що у 16 відсотках зареєстрованих у нашій країні шлюбів наречена була молодшою за 20 років. А, приміром, в Італії, Іспанії, Норвегії, Швеції та Чехії у такому віці стають на рушничок усього 2 відсотки наречених; у Польщі, Португалії, Латвії, Словаччині, Естонії — 4—6 відсотків.
Прес–служба Мінсім’ї зауважує, що після зниження рівня кількості укладених шлюбів у 1990–х кiлькiсть охочих зв’язати себе путами Гіменея, починаючи з 2001 року, зростає. Вже у 2007 році так званий загальний коефіцієнт шлюбності (кількість зареєстрованих шлюбів у розрахунку на 1000 осіб) становив 9,0, що є одним із найвищих показників у Європі й до сьогодні. Такий сплеск, не в останню чергу, пояснюється тим, що наступний — 2008–й — рік був високосний, тож багато пар поспішали одружитися. Але найвищий показник рівня шлюбності зафіксовано в 1991 році — 9,5 (теж, до речі, напередодні високосного 1992–го). Тоді вже як у 1996 році коефіцієнт шлюбності знизився до позначки 6,0.