Без обов’язкових квот у тих чи інших сферах українська може вже за кілька поколінь втратити комунікативну функцію й перетворитися на мертву мову. Такий висновок оприлюднив віце–президент Української ліги зв’язків iз громадськістю Олег Медведєв у своєму дослідженні «Мовний баланс–2». Використовуючи дані всеукраїнського перепису населення 2001 року, а також пізніші соціологічні дослідження експерт підрахував, що наразі 36% громадян України в родині спілкуються лише українською мовою, 36% — лише російською, а 27%, залежно від обставин — або українською, або російською. Таким чином, при етнічному співвідношенні українців і росіян відповідно 77,8% до 17,3% українську та російську мови в цілому практикують по 63% громадян. Однак частка української мови у більшості сфер є меншою за половину.
Оскільки Україна належить до російськомовного «телевізійного світу», загалом на телебаченні однозначно переважає російська. Певна рівність української та російської мов є лише на українських телеканалах. На газетному та журнальному ринках України переважає російська мова, у співвідношенні,відповідно,68% на 32% та 90% н 10%.
40,5% громадян звертаються до чиновників переважно українською мовою, 39% — переважно російською, 16,4% — обома мовами рівною мірою. Чиновники, зазвичай, відповідають їм: 37% — переважно українською мовою, 32,5% — переважно російською, 26,8% — обома мовами рівною мірою. На сході та півдні у сфері спілкування державних службовців iз громадянами домінує російська. «Категорично не відповідають дійсності твердження, ніби російськомовні громадяни не мають можливості відстоювати свої інтереси перед державою», — стверджує Олег Медведєв.
Двомовність етнічних українців виглядає як перехідний етап від української до російської одномовності, переконаний експерт, і нині кількість двомовних громадян збільшується не за рахунок скорочення кількості російськомовних, а через зменшення тих, хто практикує винятково українську. Етнічні українці дедалі більше практикують російську, натомість зустрічного руху з боку етнічних росіян не спостерігається, свiдчить Медведєв.
Головний висновок: без спеціальної державної підтримки у вигляді обов’язкових квот у тих чи інших сферах українська ризикує за кілька поколінь втратити реальну комунікативну функцію й перетворитися на мертву мову. «Держава повинна активно втручатися в ті сфери громадського життя, де склалася найбільш кричуща нерівність на користь російської мови, де є найсерйозніші порушення прав україномовної частини громадян, — вважає Олег Медведєв. — Російськомовні мають зрозуміти, що час безроздільного панування російської мови минув, що жити в Україні й бути вільним від української мови неможливо, а державна підтримка української мови необхідна для того, щоб компенсувати негативні наслідки багатовікового упослідження української мови та урівняти її у фактичних правах iз російською».