«Кожен день стояти біля плити — немає часу»

15.09.2010
«Кожен день стояти біля плити — немає часу»

— Я люблю готувати і щоразу намагаюся урізноманітнити меню, щоб за столом не було нудно, — каже співачка. — Але стояти кожен день біля плити — немає часу. Тому періодично готую страви на кілька днів. Сьогодні ось казала чоловікові, що давненько в нас не було борщу, який на другий день смачний, а на третій — ще смачніший. Якщо мої хлопці — чоловік і 13–річний син — не дориваються, то цієї страви, яку я варю у п’ятилітровій каструлі, може вистачити аж на чотири дні.

Мій борщ — червоний, густий — щоб ложка стояла. Головна фішка, як каже Толя, — м’ясисті копчені свинячі реберця. Разом iз ними в окріп кидаю 4—5 цілих чищених буряки середнього розміру, які під кінець виймаю, натираю на тертушку і кладу назад у каструлю, коли капуста уже майже готова. На моє переконання, буряків у борщі має бути багато. Бо коли мало — будуть щі, а щі я не люблю. Картоплі беру трохи — штуки чотири — і ріжу невеликими кубиками. Цибулю пасерую з морквою, а коли є — і з селерою. Ще — для кислинки — обов’язково додаю щось помідорове: просто томатний або овочевий сік.

Можна довго їсти плов. Для його приготування я спочатку окремо підсмажую дрібні кубики свинини (ідеально — нежирний ошийок) та роблю приблизно з рівної кількості болгарського перцю, цибулі та моркви так званий зібрак: овочі пасерую, а потім додаю за смаком магазинну приправу для плову і ще окремо трохи зіри та барбарису — все солю. Далі у велику чавунну каструлю викладаю м’ясо, поверх зібрак. Посередині роблю невелике заглиблення, кладу великий помідор, у якого поміщаю помиту цілу голівку нечищеного часнику, навколо ще розкидаю кілька нечищених зубчиків. Наступний — рис (останнім часом беру не довгий, а круглий, він у результаті м’якший і утворює навколо себе кремоподібне середовище): засипаю так, щоб усе покрив. Заливаю окропом, щоб вода стояла десь на палець вище від рису і ставлю на великий вогонь. Коли все закипить, вогонь зменшую і спостерігаю, як плов починає рости і пахнути. Думаю, кожна господиня знає, у який час приготування які запахи видає страва. Загалом, плов готується 20—25 хвилин. Далі, коли страву треба подавати на стіл, каструлю акуратно перевертаємо догори дном і на пласку таріль робимо «пасочку»: рис унизу, усередині овочі, а поверх — шматочки м’яса. Неперевершений смак має зготований у цьо­му плові часник, з якого, зрозуміло, уже у себе на тарілці треба зняти неїстівну шкіру.

Смакота неймовірна — риба по–мексиканськи. Мені вона більше подобається у день приготування — коли схолоне, Анатолію — наступного дня. Цей рецепт я взяла з телепередачі, де в ефірі готував річкову рибу мексиканець. Мені настільки сподобалося, що я наступного дня пригощала стравою своїх домашніх. Я беру коропа. Може бути товстолобик чи форель. Одного разу я спробувала за цим рецептом запекти морську рибу — мені не сподобався запах. З рибою небагато клопоту. У почищену і вимиту тушку треба покласти багато петрушки і викласти її на бананове листя (можна купити у столичних супермаркетах). Головне — поливка для риби. Щоб її зробити, у невелику каструлю наливаю на два сантиметри олії, кладу почищені зубки двох головок часнику (можна, якщо любите, і більше). Коли закипить, зменшую вогонь і чекаю, коли часник почне коричневіти — запах, звичайно, не лише на всю квартиру, а на весь будинок. Далі додаю томатний соус — 150—200 г, червоний мелений гострий перець, сіль і витискаю в каструлю сік одного апельсина — перемішую і кілька хвилин чекаю, поки підлива починає трохи загусати. Потім обмащую нею рибу і ставлю в духовку хвилин на 40. Якщо тримати довше — риба буде розвалюватися. До речі, я готую рибу з головою, видаливши очі та зябра: і на тарілці виглядає гарно, і любителів смакувати цією частиною можна потішити.

Жанна БОДНАРУК,
співачка
  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>