Шокуюче рішення ухвалив Миколаївський суд Ленінського району під головуванням судді Дмитра Захарченка, де днями розглядали кримінальну справу за фактом хуліганства україномовного пенсіонера. Саме «хуліганством» назвали дії Анатолія Ільченка співробітники Ощадбанку, куди він прийшов одержувати свою законну пенсію. Відстоявши довжелезну чергу, чоловік почув, що обслуговування на сьогодні припинено «за технічних причин». Він обурився, що стільки часу витратив на порожнє очікування, і зажадав пояснень українською мовою, тому що вона його рідна і ніякої іншої він просто не розуміє. Однак подальша розмова з літньою людиною більше нагадувала фарс, аніж цивілізоване обслуговування. Касирка грубо накричала на пенсіонера та урочисто оголосила йому, що він тут «ніхто і звати його ніяк».
Тоді Анатолій Ільченко зажадав книгу скарг. Працівниця Ощадбанку з посмішкою тицьнула йому дитячий зошит у клітинку й урочисто оголосила, що це і є «книга скарг». Проте пенсіонер одразу ж зрозумів, що над ним просто знущаються: зошит був непрошитий і не мав ніяких обов’язкових атрибутів подібної документації. А справжня книга скарг у цей час спокійнісінько висіла на стіні, прикрита потужною спиною касирки. Анатолій Ільченко, обурений цим фактом, зажадав викликати міліцію, проте замість цього його оточили браві охоронці банку. Вони самі викликали міліцію, а як обвинуваченого представили... самого пенсіонера, який нібито блокував роботу банку своїми хуліганськими діями. Пізніше такого самого висновку дійшов і районний суд Миколаєва. Сам відповідач прийшов до суду з перекладачем і повідомив, що не розуміє жодної мови, крім української. Але послуги перекладача не стали в нагоді — суддя і свідок з боку банку, старший контролер Любов Василівна, вільно спілкувалися українською мовою.
Суд постановив визнати Ільченка винним в адміністративному правопорушенні — за блокування роботи банку — і присудив йому сплатити штраф у сумі 51 гривня. Досить дивним є той факт, що суддя визнав дитячий зошит «книгою скарг», а також затвердив, що вона була видана на першу вимогу. Крім того, як повідомив Анатолій Ільченко, протокол судового засідання він не підписав, оскiльки той було складено російською мовою. Не допомогла простому пенсіонерові навіть підтримка однодумців, що організували пікет на його захист. Нині пан Ільченко має намір оскаржувати дане рішення суду й шукати правди в судах вищої інстанції України.