У Музеї літератури до 30 вересня експонується виставка ««І оживе добра слава, слава України...», присвячена 150–річчю «Кобзаря» 1860 р. та 170–річчю першого «Кобзаря» Т. Шевченка. На ній представлені раритетні прижиттєві видання «Кобзаря», документи і матеріали з історії видань, заборон, перекладні, діаспорні видання і не тільки.

Потішити самолюбство, що в нас найродючіші чорноземи, древня історія і найталановитіші люди, може кожен українець. Не буду відхрещуватися, я теж належу до тієї когорти людей, котра за Україну порве вишиванку. Але давайте дивитися правді у вічі. Такого скупчення рагулів, як в Україні, треба по всьому світі вдень зі свічкою пошукати. Не будемо далеко ходити. Пропоную для першого разу прослідкувати прояв нашого рагулізму у становищі замків в Україні. Кажуть, ментально ми дуже схожі з французами, тож для порівняння візьмімо замки французькі, точніше, бургундські.

Пристрасті навколо трагічної долі Поета ущухають. Мова його поезії стає зрозумілішою в контексті сучасної літератури, яка значно піднялася над ледачою простотою соцреалізму. Стало легше читати ускладнені форми поезії. Але реалії епохи споживацтва відчужують молодь від Стусівського ідеалізму і від таких понять, як безкорисне служіння і добровільна офіра... А щодо вад освіти сучасного читача, то ці вади лежать на поверхні: філологічні і філософські тексти заформалізовані, що завжди було ознакою напівосвіченості.

У Львові завершився «Тиждень актуального мистецтва» (ТАМ) — один із наймасштабніших проектів contemporary art в Україні, який тривав навіть не 7, а цілих 10 днів під гаслом «Абстрактне vs реальне».

Упродовж року на сайті www.futureshorts.com.ua відвідувачі мали можливість переглянути короткі метри з усього світу і в онлайн опитуванні проголосувати за той фільм, який найбільше припав до серця. Так сформувалася програма FutureShorts. The best, куди входять ТОП–10 найкращих короткометражок року. З 2 вересня Future Shorts 2010 показують у київських кінотеатрах «Київ» та «Жовтень», а також у всіх обласних центрах України.

На думку відомої української кураторки, власниці Ludmila Bereznitska&Partner Gallery, віце–президента Фонду розвитку сучасного мистецтва «Ейдос» Людмили Березницької, молоді українські художники дуже відрізняються від європейських. «Західні художники рідко мислять живописом як способом вираження. У них усе концептуально. Українські художники мають свою школу, свою естетику. Вони пишуть живопис. Це непогано. Ми хотіли, щоб молодь з усієї Європи і група українських художників знайшли спільну мову і створили міжнародний проект на екологічну проблематику. Тоді їхні культурні поля наповняться новим сенсом», — пояснює Березницька. 2 вересня в галереї Ludmila Bereznitska&Partner Gallery та в галереї «Лавра» 18 художників з 10 країн світу презентували дві виставки під однією назвою «Магніт», тобто єдине культурне поле притягання.